Курсовая работа: Характеристика птахів-синантропів
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика птахів
Розділ 2. Загальна характеристика видового складу птахів-синантропів
2.1 Ряд Горобині
2.2 Ряд Голуби
2.3 Ряд Лелекоподібні
Розділ 3. Значення птахів в природі та житті людини
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Птахи досить високоорганізовані організми. Маючи ряд прогресивних особливостей птахи заселяють різноманітні, іноді малосприятливі кліматичні зони земної кулі. Здатність до польоту дає можливість знаходити найбільш сприятливі умови існування. Широко розселившись, птахи пристосувались до різних умов життя, споживанню різних видів кормів, використовуючи при цьому різні способи добування корму.
Птахи також пристосувалися до життя поряд з людиною, це птахи-синантропи. Вони почуваються поряд з оселями людини досить безпечно, досить часто завдають шкоди сільськогосподарській діяльності людини – знищують посіви зернових культур, пошкоджують ягідні культури, але вони також приносять і значну користь – знищують різноманітних шкідників садів та городів, запилюють культурні рослини, сприяють розповсюдженню насіння рослин.
Мета нашої роботи – розглянути та проаналізувати видовий склад птахів-синантропів місцевої орнітофауни.
Предмет дослідження – представники класу Птахи, що належать до синантропів.
Об`єкт дослідження – видовий склад птахів-синантропів.
Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити в процесі дослідження певне коло питань, що стосуються розмноження птахів.
Завдання:
1) Дати загальну характеристику птахів;
2) Навести опис та особливості життєдіяльності птахів-синантропів місцевої орнітофауни;
3) Проаналізувати значення птахів у природі та житті людини.
Розділ 1. Загальна характеристика птахів
Велика і різноманітна група теплокровних тварин, яка налічує близько 8600 сучасних видів (в Україні — близько 360). За системою американського ученого А. Уітмора всі птахи об'єднані в окремий клас (Aves), що є п'ятим класом підтипу черепних, типу хордових тварин. Клас поділяється на два підкласи — давніх птахів (Archaeornithes) і нових, або справжніх, птахів (Neornithes).
Перший підклас об'єднує викопних, так званих ящеротазих, птахів, з яких відомий лише один вид (за іншими системами — два види) — археоптерикс літографіка, рештки якого знайдено в юрських сланцевих відкладах Баварії.
Другий підклас об'єднує всіх інших птахів, які за певними особливостями будови розподіляються на 33 (за іншими системами 40 або 51) ряди [10].
Серед класів підтипу черепних птахи найбільш близькі за рядом ознак до плазунів: мають з ними спільне походження. За сучасними уявленнями птахи походять від групи примітивних давніх плазунів, так званих еозухій, які жили на Землі в мезозойську еру (Тріас, Юра), понад 100 мільйонів років тому. Ці невеликі плазуни вели деревний спосіб життя. Здатність перелітати з гілки на гілку, з дерева на дерево розвинулась у них поступово, завдяки вмінню робити довгі стрибки, які властиві багатьом деревним тваринам (ящірка літаючий дракон — із сучасних плазунів; жаба яванський літун — із земневодних; білка-летяга, шорсткокрил — із ссавців та ін.).
Будова птахів. Характерною ознакою птахів, що відрізняє їх від інших класів хребетних, є пір'я, яке вкриває тіло птаха, за виключенням незначних ділянок його поверхні (дзьоб, нижня частина задніх кінцівок, аптерії). За своїм походженням пір'я має тісний зв'язок з лускою плазунів. За будовою воно не однакове. Великі пера — контурні, всередині мають порожній стрижень, від якого в обидва боки відходять еластичні рогові борідки і борідочки, з маленькими гачечками, за допомогою яких борідочки чіпляються одна за одну, утворюючи дуже легку, еластичну пластинку. Найбільші з покривних пер містяться на крилах (махові пера 1-го, 2-го і 3-го порядків) і на хвості (стернові). Під контурними перами ростуть пухові. Борідки у них містяться на верхівці коротенького стрижня пучком і не зчеплюються між собою. Іноді стрижня немає зовсім і борідки ростуть віялом. Пухові пера утворюють пухове покриття — пух, що має велике теплорегулююче значення. Пухові пера, що з'являються у пташенят, деякий час є єдиним покриттям, що захищає їх від тепловіддачі. У деяких птахів буває ще ниткоподібне, волосоподібне та різної форми декоративне пір'я, що особливо розвинене в самців у шлюбний період.
Дзьоб зовні покритий роговим чохлом різної форми, яка залежить від способу живлення.
Схема зовнішньої будови птаха (за М. О. Гладковим): А — верхня, або спинна, частина; Б — нижня, або черевна, частина.
Частини тіла й оперення: 1 — лоб; 2 — тім'я; З — потилиця; 4 — вуздечка; 5 — брова; б — щока; 7 — покривні вуха; 8 — наддзьобок; 9 — піддзьобок; 10 — хребет наддзьобка; 11 — верхівка дзьоба; 12 — кут рота; 13 — горло; 14 — воло (нижня частина шиї); 15 — груди; 16 — черевце; 17 — передня частина спини; 18 — задня частина спини; 19 — плечові пера; 20— махові пера 1-го порядку; 21 — махові пера 2-го порядку; 22 — задні махові пера 2-го і 3-го порядків; 23 — малі покривні пера крила; 24 — середні покривні пера крила; 25 — великі покривні пера передпліччя; 26 — крильце; 27 — покривні пера кисті, або великі верхні покривні пера кисті. Усі нижні покривні пера крила називаються підкриллям; 28 — надхвістя, утворене верхніми покривними перами крила; 29 — стернові пера; 30 — підхвістя, або нижні покривні пера хвоста; 31 — цівка; 32 — задній, або перший, палець; 33 — внутрішній, або другий, палець; 34 — середній, або третій, палець; 35 — зовнішній, або четвертий, палець; 36 — п'ятка; 37 — згин крила; 38—гомілка; 39 — бік; 40 — поперек; 41 — підборіддя; 42 — верхня частина тіла; 43 — шия з боків.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--