Курсовая работа: Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району
Cyripedium calceoles
4.2 Аналіз флори лікарських рослин
Як видно з таблиці дуже рясно зустрічаються такі види: малина звичайна (Rubur idaeus 
), ожина звичайна (Rubur caesius ), деревій звичайни (Achillea millefolium ), хамаміна лікарська (Chamonica reculita ), чебрець повзучий (Thymus serplyllum), сосна звичайна (Pinus silvestris ), ялина звичайна (Piceae abies), перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum), щитник чоловічий (Dryopteris filix mas . Sehott), безщитник жіночий (Athyrium filix femina L. Rot), чорниця (Vaccinium myrtillus .), Вони складають 60–80% від загальної кількості рослин в урочищі.
Рясно зустрічаються такі рослини (40–60%: суниця лісова (Fracania vesca L.), горобина звичайна (Sopbus aucupania L.), гадючник оголений (Filipendula ulmaria L.), цикорій дикий (Сicorium sntubus L.), м’ята перцева (Mentha piperita L.) звіробій звичайний (Hypericum perfonatum L.), дуб звичайний (Quercur robur .), береза бородавчаста (Betula pendula Roth.), мар’янка запашна (Aepenula odorata).
Досить рясно зустрічаються: питмо звичай (Panacetum Vulpare .), олан високий (Inula helenium .), кульбаба лікарська (Poraxacum officanale Web. et Wigg), нечуйвітер волохотенький (Hiepacium pilosella), материнка звичайна (Oricanum vulpare), дудник лісовий (Angelica cilvestris), борщівник європейський (Herocleum sphonolilium), морква дика (Daucus carota .), конюшина мучна (Trifolium rupens), ліщина звичайна (Corilus overlana .), подорожник великий (Dlantago major ), подорожник ланцетний (Dlantago lanceolata .), живокіст (Sympytum officinale .), медунка м’яка (Pulminaria mollis), бук лісовий (fagus silvatica ), хаменерій вузьколистий (Chomaenerion onqustifolium L.), брусниця (Rhadococcum vitis-tolaea), ялівець звичайний (Iuniperus communis .), хвощ польовий (Equisetum arvense), пирій звичайний (Agropirum repens .), мильнянка лікарська (Sponaria officinalis .), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris .), копитняк (Lysimachia vulgaris .), копитняк європейський (Asarum europium .), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum .).
Рідко трапляються такі види: шипшина собача (Rosa canina L.), родовик лікарський (Sanquicorba officinalis L.), підялинник звичайний (Hypopitys monotropa Quantz), оман британський (Inula britanica), жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris .), підлісник європейський (Senicula europeae), дивина густоквіткові (Verbascum olansiflorum), буркун лікарський (Melilotus officinalis), анемона дібровна (Anemone nemorosa), жовтець повзучий (Ronunculus nepens .), бузина трав’яниста (Sambucus .), кропива дводомна (Urtica dioica L.).
4.3 Біоекологічна характеристика та використання лікарських рослин
Горобина звичайна (Sorbus eucuparia .)
Родина Розові (Rosaceae)
Дерево, висотою 15–20 м., кора гладка, сіро-зелена, листки складні з 9–17 ланцетовидними або продовгуватими листочками, гостро зубчасті. Квіти білі, утворюють багатоквіткові щитовидні зонтичні суцвіття. Віночок складається з п’яти пелюсток білого кольору. Плід кулевидної форми, оранжевого кольору. Цвіте у травні-червні. Росте в гірських районах, обабіч лісових доріг, на узліссях. З лікувальною метою збирають квіти в травні, а плоди при перших приморозках. Лікувальна дія рослини: діуретична, в’януча, протиревматична. Сік свіжих плодів застосовують як сечогінний засіб при захворюваннях печінки, поганому жовчовиділенні, при нервових захворюваннях, пониженій кислотності шлункового соку, ревматизмі.
Малина звичайна (rubur idacus L.)
Родина Розові (Rosaceae)
Куш, висотою до 1,5 м., кореневище коротке, дає багато пагонів. Стебла прямі і дерев’янисті, вкриті дрібними колючками. Листки зелені, трійчасті. Квіти двостатеві, утворюють гроно видні суцвіття в пазухах листків. Чашечка роздільна, пелюсток 5. Плід складний, складається з багато численних червоних кісточок. Цвіте в червні-липні. Росте в світлих лісах на зрубах, кам’яних схилах. Лікувальна дія рослини: плоди сприяють потовиділенню, листя мають в’яжучу і протизапальну дію. Плоди малини слід вживати як загально зміцнюючий і потогінний засіб. Відвар з листя малини використовують для лікування простудних захворювань, при ревматизмі, проносах. У вигляді полоскання – при запальних процесах порожнини рота.
Суниця лісова (Fragaria vesca L.)
Родина Розові (Rosaceae)
Багаторічна трав’яниста рослина з горизонтальним або косо розміщеним кореневищем з довгими надземними пагонами. Листки розміщені на довгих черешках, трійчасті. Квіти зібрані в щитовидні суцвіття з невеликою кількістю квіток. Пелюстки білі. Плоди овальної форми, легко знімаються. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в кінці червня, в липні. Росте в лісах, особливо в сосново-мішаних, на галявинах, сухих луках. Схилах. Лікувальна дія рослини: протизапальна, діуретична, анти атеросклеротична. Ягоди суниці слід вживати при каменях в нирках, при захворюваннях печінки і жовчно-видільних шляхів, захворюваннях шлунка. Настій з листя вживають при жовчнокам'яній і нирковокам’яній хворобах. При артеріальній гіпертензії, при проносах, гастритах.
Чорниця (Vaccinium myrtillus L.)
Родина Брусничні (Vacciniaceae)
Багаторічна рослина заввишки 15–50 см. Листки яйцевидні, невеликі, злегка гострі, дрібно пилчасті на коротеньких черешках, з боків ясно-зелені, знизу з сітчастим жилкуванням. Квіти білі з рожевим відтінком. Ягоди чорні з сизуватим нальотом. Цвіте в травні-червні. Росте в лісах, переважно соснових або березово-хвойних. Лікувальна дія рослин: в’яжуча, протизапальна. Знижує рівень цукру в крові. Свіжі ягоди вживають при порушенні обміну речовин, при проносах, оскільки скріплюють кишечник, в той же час лікують хронічні запори. При цукровому діабеті з гіполікемічною метою рекомендують пити чай з листка чорниці.
Ожина звичайна (Ru, ur caesius L.)
Родина Розові (Rosaceae)
Багаторічна напівкущова рослина з дугоподібно витягнутими гілками, вкритими колючками. Листя зелене, трійчасте, злегка опушене. Пелюстки квіток білі, пелюсток 5. плід складається з великої кількості сизо-чорних кістянок. Цвіте з кінця травня до осені. Росте в лісах, на заростях, на берегах річок, порослих чагарниками. Лікувальна дія рослини: скріплюючи, зв'язуючи, протизапальна. Настій з листків ожини рекомендують застосовувати для полоскання рота і горла при запальних процесах (фарингітах. Ларингітах, гінгівітах), а також вживати внутрішньо у вигляді настоїв при бронхітах і з метою очищення крові, поліпшення Перестальтики Кишечника.
Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)
Родина Шорстколисті (Braginaceae)
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30–100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгастої форми, верхній, сидячі. Вся рослина шорстка. Квіти фіолетові, корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині – білі. Цвіте з травня до кінця липня. Росте на вологих луках, біля канав, на заливних місцях по берегах рік. Лікувальна дія рослини: прискорює згоєння ран, проти виразкова, сприяє регенерації сполучної тканини. Відвар з коренів живокості застосовують для полоскання ротової порожнини при пародонтозах, внутрішньо при проносах з кров’ю, кровотечах в шулнку і кишечнику. Зовнішньо з відвару роблять компреси на забиті місця, вивихи, старі глибоі рани, що важко гояться.
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Web. et Wigg.)
Родина Складноцвіті (Astepaceae)
Багаторічна трав’яниста рослина з м’ясистим вертикальним веретеноподібним коренем і вкороченим стеблом з прикореневою розеткою листків. Листки перисторозсічені з зубчастими краями. Квіткові стебла дудчасті, безлисті, зверху павутин часті, закінчуються суцвіттями – корзинками. Квіти жовтого кольору. Язичкові. Плід сім’янка на верхівці з довгим носиком і пухнастою летючкою. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають в траві-червні. Росте серед кущів на полях і пасовищах, на необроблених і запущених ділянках землі, обабіч доріг, в парках, садах. Лікувальна дія рослин – жовчогінна, холеретична. Настій з коренів кульбаби вживають всередину при атеросклерозі, ревматизмі, подагрі і неврозах, при захворюваннях печінки, цукровому діабеті.
Оман британський (Snula britanica L.)