Курсовая работа: Лікувальна фізична культура при артрозах
У II період завдання ЛФК доповнюють. Вони націлені на зменшення атрофії м'язів, зміцнення м'язово-зв'язкового апарату ураженого суглоба, нормалізації його функції або формування постійних компенсацій; усунення дефектів постави і загальне зміцнення організму [11].
Рис. 2.1. Вправи для зміцнення м'язів шиї
При остеохондрозі хребта І період ЛФК провидять у фазі гострого перебігу захворювання. В цей час на перший план виступає біль і пов'язане з ним безперестанне рефлекторно-захисне напруження м'язів спини. Тому завдання ЛФК такі: розвантаження ураженої ділянки хребта і збільшення відстані між окремими хребцями, розслаблення м'язів спини та шиї; зменшення тиску на корінці спинномозкових нервів і зменшення болю; покращання крово- та лімфообігу в уражених сегментах, попередження спайкових процесів; підняття загального тонусу організму.
В заняттях лікувальною гімнастикою при локалізації остеохондрозу у шийному відділі хребта необхідно додержуватися таких методичних принципів (З.В. Касванде, 1976):
- при патологічній рухливості хребцевих сегментів заняття слід проводи ти у фіксуючому шийний відділ ватно-марлевому комірі типу Шанца (рис. 3);
- активні рухи у шийному відділі хребта в гострий і підгострий періоди протипоказані, оскільки вони можуть призвести до звуження міжхребцевих отворів і компресії нервових та судинних утворень; їх вводять у заключний пері од і виконують у повільному темпі, без посилювання та напруження;
- усі вправи слід чергувати з вправами на розслаблення;
- з перших процедур вводять вправи для зміцнення м'язів шиї у вигляді 5-7-секундного опору згинанню голови (рис. 3.1, 1), повороту (рис. 3.2, 2), утримання її в положенні лежачи на спині, животі, боці;
- для подолання наслідків протибольової анталгічної пози і больовою синдрому, що зменшували екскурсію грудної клітки, слід включати дихальні вправи;
- не допускати підсилення больових відчуттів під час виконанняфізичних вправ [6].
Комплекси лікувальної гімнастики складають з вправ для дрібних і середніх м'язових груп, на розслаблення м'язів плечового пояса і верхніх кінцівок, махових рухів руками. Вправи виконують у положенні лежачи й сидячи. Як затихає больовий синдром вводять вправи на зміцнення м'язів плечового пояса і верхніх кінцівок, які чергують з дихальними і вправами на розслаблення. Використовують вправи на координацію, рівновагу. Орієнтовна схема заняття з лікувальної гімнастики при остеохондрозі шийного відділу з синдромом плечолопаткового періартрозу у І період ЛФК представлена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Орієнтовна схема заняття з лікувальної гімнастики для хворих з плечолопатковим періартрозом на початку курсу лікування (за З.В. Касвадзе, 1976)
Частина заняття і її зміст | Тривалість, хв | Методичні вказівки |
Вступна частина | ||
1 В.п. - лежачи або сидячи. Вправи на розслаблення м'язів верхніх і нижніх кінцівок | 1-2 |
Не допускати болю при виконанні вправ, рухів у шийному відділі хребта при виконанні вправ |
2. В. п. - лікті на колінах. Гімнастичні вправи для дрібних і середніх м'язових груп, вільні, без зусилля, що чергуються з розслабленням | 2-3 | |
Основна частина | ||
1. В. п. - сидячи. Махові вправи для рук у сагітальній площині у поєднанні з дихальними вправами. Гімнастичні вправи (згинання, розгинання, зовнішня ротація) для рук з укороченим важелем. Розслаблення після кожної вправи | 3 |
Темп повільний. Виконання без найменших зусиль. |
2. В. п. - передпліччя на столі. Розгинання, згинання, відведення, ротація, за допомогою реабілітолога. | 1-3 |
Амплітуда рухів - "до болю". Темп повільний. Розслаблення 1:1. |
3. В. п. - те саме. Гімнастичні вправи для дрібних, середніх і великих груп нижніх кінцівок. Вправи для тулуба - напівнахили, повороти у поєднанні з дихальними вправами | 2-3 | Стежити за положенням голови, уникати різких рухів |
4. В. п. - сидячи. Вправи з опором для голови за допомогою реабілітолога | 1-2 | Дотримуватись суворо індивідуального підходу |
Заключна частина | ||
1. В. п. - сидячи. Вправи на розслаблення м'язів верхніх кінцівок | 2-А | |
Всього | 15-20 |
При локалізації остеохондрозу в попереково-крижовій частині хребта, звичайно, хворому проводять витягання хребта різними методами і в різних умовах, застосовують мануальну терапію. Реабілітолог має допомогти хворому знайти протибольову (анталгічну) позу і рухи, які сприяють зниженню напруження м'язів і зменшенню болю. Він слабшає в положенні так званого "зведеного курка" - лежачи на боці з зігнутими у кульшових суглобах ногами. Приносить полегшення хворим поза лежачи на спині, ноги зігнуті у кульшових і колінних суглобах, а гомілки укладені на підставку або м'який валик. Деякі інші пози показані на рис. 2.2.
Комплекси лікувальної гімнастики будують з урахуванням анатомо-біомеханічних особливостей попереково-крижового відділу хребта (В.О. Епіфанов, 1987). Насамперед це стосується вихідного положення, від якого залежить внутрішньодисковий тиск в ураженій ділянці. Доведено, що він підвищується майже удвічі у вертикальному положенні. Тому в цей період всі вправи рекомендують виконувати у вихідних положеннях, що розвантажують хребет - лежачи на спині, животі, боці і в упорі стоячи на колінах. Разом з цим обов'язково включають вправи на розслаблення м'язів тулуба і кінцівок, витягання хребта по його осі, що сприяє збільшенню міжхребцевих проміжків і діаметру міжхребцевих отворів, зменшенню компресії на нервові корінці та оточуючі судини [17].
Рис. 2.2. Витягання хребта: 1-уліжку, 2 - підводне (М.І.Хвисюк, С.С.Пухачова, 1979)