Курсовая работа: Лінгвокультурні особливості перекладу англійських юридичних термінів українською мовою
Отже, правові системи України і Великобританії значно відрізняються, що безпосередньо відображається в юридичних документах і текстах правознавчого характеру. В даний час, англійське право має потрійну структуру: загальне право – основне джерело, право справедливості, що доповнює і корегує, і статутне право – писане право парламентського походження. В той час, як юристи континентальної Європи розглядають право як сукупність перед встановлених правил, для тих, хто належить до англосаксонської системи – це в основному те, до чого прийде судовий розгляд. На континенті юристи перш за все цікавляться тим, як регламентована дана ситуація; у англосакській системі – увага зосереджується на тому, в якому порядку вона повинна бути розглянута, щоб прийти до правильного судового рішення. Приналежність до різних правових систем зумовлює наявність значних відмінностей у юридичних текстах, з чим і доводиться мати справу перекладачеві. Отже, перекласти текст юридичної тематики, означає не лише дати еквіваленти наявні в словнику іншомовним термінам, а передати зміст, смисл документу таким чином, щоб він був зрозумілим читачеві, який не володіє мовою оригіналу і не знає всіх тонкощів правової системи країни мови оригіналу.
2.3 Культурологічні і соціологічні аспекти перекладу юридичного тексту
Розгляд факторів перекладу будь-якого тексту в умовах міжкультурної комунікації будується з урахуванням основних особливостей мовної культури, типу і механізму соціального кодування рідної і іноземної мов. Такий підхід дозволяє виявити нову точку зору на рішення практичних завдань, пов'язаних з проблемами перекладу, наприклад, юридичного тексту. Головну роль в зв'язку з цим відіграє не тільки володіння соціальними знаннями правових норм, юридичної термінології, судово-процесуальних систем, але і особисті якості перекладача, оскільки переклад будь-якого тексту передбачає взаємодію суверенних національних мов, і, відповідно, культурних концептів. Для досягнення адекватного перекладу необхідно володіти специфікою образів і пов'язаних з ними програм діяльності тих типів культур, між якими ведеться комунікація [27,с.31].
Емпіричним шляхом доведено, що ті або інші фрагменти дійсності, зв'язків відносин знаходять віддзеркалення в мові як суспільному явищі. Прикладом цього може служити судова мова, яка є розрізнювальним фактором національних культур. Так, в США судово-юридична тематика є основною складовою частиною масової культури цієї країни. Американський громадянин на підсвідомому рівні вірить в справедливість і стабільність своєї правоохоронної системи. Українським громадянам в свою чергу, для досягнення максимально наближеного і адекватного сприйняття чужої лінгвокультурної спільноти, необхідно стати учасником комунікативного процесу, за допомогою текстів-перекладів відповідної юридичної тематики. Саме переклад є однією з форм взаємодії культур, він створює уявлення про чужу культуру.
На думку чеських лінгвістів В.Матезіуса і В.Прохазки, переклад – це не тільки зміна мови, але і функціональна заміна елементів культури. Така заміна не може бути повною, оскільки вимогу "переклад повинен читатися як оригінал" навряд чи можливо виконати в повному обсязі, оскільки вона передбачає повну адаптацію тексту до норм іншої культури.
Що стосується саме юридичних перекладів, то при аналізі можливостей еквівалентного перекладу юридичної інформації з однієї мови на іншу спадають на думку слова славетного французького вченого Р. Давіда, який, порівнюючи між собою поняття англійського і французького права, зазначав: "На рівні понять ми також будемо частково дезорієнтовані після того як не знайдемо в англійському праві таких понять, як батьківська влада, узуфрукт, юридична особа, підробка, непереборна сила тощо. Проте ми зустрінемо такі незнайомі поняття, як довірча власність, зустрічне задоволення, естоппель, треспас та інші, які нам ні про що не говорять. Не відповідаючи жодному із знайомих нам понять, терміни англійського права не перекладаються на інші мови, як і терміни флори та фауни різних кліматів. Коли ці терміни бажають перекласти за будь-яку ціну, їхній смисл, як правило, втрачається…"[12]. Проте слід наголосити на тому, що ці слова класика зіставного права трохи застаріли, адже більшість із наведених ним термінів сучасним правознавцями із країн як загального, так і континентального права знайома і зрозуміла без перекладу.
Мова права як спеціальна "субмова" має свій власний зміст і низку специфічних якостей, що відрізняються залежно від мовної системи. Тим не менше, переважна більшість особливостей будь-якої мови пояснюється впливом історичних, культурних, соціальних та політичних факторів на її носіїв. Проте, незважаючи на такі особливості, перед перекладачем постає завдання виконати переклад і донести до рецептора перекладу інформацію, викладену в оригіналі, адже йому не можна отак просто сказати: "Це не перекладається". Сучасні процеси глобалізації певною мірою "стирають" зазначені культурні, соціальні та історичні особливості, що полегшує роботу перекладача, але це не означає, що йому (перекладачеві) не потрібно знати всі ці особливості [4, с.135].
Різні види перекладацької діяльності в неоднаковій мірі зберігають близькість до перекладу і, відповідно, відтворюють оригінал з більшою або меншою повнотою. Оскільки досягнення ідеального перекладу є не зовсім можливим, то перекладачеві доводиться йти на різного роду компроміси. "Ступінь же реального наближення двомовної комунікації з перекладом до комунікації одномовною, природно, залежить від майстерності перекладача, але також і від ряду об'єктивних обставин. До таких, в останню чергу, відносяться властивості тексту, що перекладається, і спосіб виконання перекладу" [27, с. 32]. Наприклад, юридичний документ є особливим перекладом, де мова повинна забезпечувати реалізацію суспільного призначення і відповідності правовому узусу.
Вивчення лексичного складу законодавчих текстів обмежується проблемами термінології, оскільки юридична термінологія вважається основним, найбільш інформативним пластом лексики мови законодавства, що сприяє точному і чіткому формулюванню правових розпоряджень.
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ З ЮРИСПРУДЕНЦІЇ
Більшість юридичних термінів
і понять не можуть бути прямо
перекладені іноземною мовою,
оскільки це призведе до плутанини.
Адріан Т. Нортон
3.1 Переклад прислівників herein/therein і подібних
Під час перекладу текстів юридичної тематики перекладач стикається з великою кількістю займенників, які властиві лише певним галузям науково-технічної літератури. До них відносяться наступні займенники: herein, hereof, hereby, therein тощо. Ці прислівники у словнику подаються з відміткою канц., арх., книж., офіц., і з повною впевненістю можна додати юр. Адже вживання прислівників такого типу є ще однією особливістю англомовної юридичної літератури. Вони вживаються за наступним загальним правилом – поєднання прислівника here з прийменниками завжди відноситься до документа, що розглядається (контракту, договору, закону, гарантії), а поєднання прислівника there з прийменниками – до найближчого, логічно пов’язаного іменника. Отже наведемо приклади:
1) Pursuant to Article 5.9 hereof , the duration of the Licence for any Significant Gas Discovery Area shall he extended up to a period equal to the applicable Retention Pe riod.
Згідно з Статею 5.9 даної угоди, дія ліцензії для будь-якої площі з Великими Відкритими Запасами Газу продовжується на період, що дорівнює Періоду Утримки.
2) Contractor hereby agrees to pay to Company as compensation for nonperformance an amount of Ten Thousand Dollar s ($10,000) for every Work Unit not accomplished during relevant Phase.
Згідно даної угоди, Підрядсик погоджується виплачувати Компанії у якості компенсації за невиконання контрактних забов ’ язань суму у десять тисяч доларів за кожну Одиницю Роботи, не виконану протягом відповідного Етапу.
3) All Crude Oil and Condensate produced and saved from th e Contract Area shall b e measured at the applicable Measurement Point and allocated as set forth hereinafter .
Уся Неочищена Нафта і Конденсат, здобуті і збережені на контрактній Площі, вимірюються на відповідному Вузлі Обліку і розподіляються, як це викладено далі у даній Угоді .
4) If the Minister refuses to issue a reconnaissance permit, the Minister must, within 30 days of the decision, in wri