Вступ....................................................................................................................... 3

Розділ 1. Поняття лісових та рекреаційних ресурсів............................................ 4

1.1 Поняття лісових ресурсів України............................................................... 4

1.2 Поняття рекреаційних ресурсів України..................................................... 8

Розділ 2 . Сучасний стан лісових та рекреаційних ресурсів України................ 11

2.1 Стан лісового комплексу України.............................................................. 11

2.2 Стан рекреаційного комплексу України.................................................... 14

Розділ 3 Перспективи розвитку лісового та рекреаційних комплексів України. 20

Висновок............................................................................................................... 24

Список використаної літератури......................................................................... 26

Додатки................................................................................................................. 27

Вступ.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, обумовили закономірне підвищення інтересу до природного потенціалу розвитку продуктивних сил. Сучасні політичні умови в країні створили передумови для вільного розвитку в регіонах підприємництва, заснованого на використанні природних ресурсів, у тому числі лісових і рекреаційних.

Однак перші роки роботи в нових соціально-економічних умовах показали, що сподівання на очікуваний ефект прояву ринкових механізмів регулювання господарської діяльності в деяких випадках безпідставно, а в деяких - граничить з безвідповідальністю. До останнього, зокрема, відноситься сфера лесокористування, розвиток якої немислимий без елементів державного регулювання. Про це свідчать як результати наукового осмислення подій, що відбуваються, так і досвід тих країн, що перебороли чи успішно переборюють кризові явища у своїй економіці.

Сказане повною мірою справедливо стосовно рекреаційної сфери, бурхливий розвиток якої в останні роки відбиває об'єктивні тенденції соціального розвитку у світі, у нашій країні і практично у всіх її регіонах. Без рекреації тепер неможливо уявити собі економіку ні однієї більш-менш развитої країни чи соціально збалансованого територіально-виробничого комплексу.

Рекреація - це не просто відпочинок, а насамперед відновлення фізичних і духовних сил, витрачених у виробничих процесах. Саме тому в умовах, коли об'єктивні потреби населення в рекреації помітно зростають, особливе значення має проведення визначеної державної політики в цій області, політики, націленої на створення найбільш сприятливих умов і передумов найкращого використання місцевих ресурсів для повноцінного відпочинку людей.

Основна мета даної курсової роботи полягає в дослідженні сучасного стану та перспектив розвитку лісових те рекреаційних ресурсів України.

Предметом курсової роботи є висвітлення існуючих проблем і перспектив розвитку лісової та рекреаційної сфери України.

Об’єктом дослідження є лісові та рекреаційні ресурси України.

Розділ 1. Поняття лісових та рекреаційних ресурсів.

1.1 Поняття лісових ресурсів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Згідно Лісового Кодексу України до лісових ресурсів відноситься: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать:

· усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

· окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

· вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

· не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

· зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--