Курсовая работа: Ліцензування підприємницької діяльності

Фінансування органу ліцензування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Відмінено ліцензування торговельної діяльності, транспортних перевезень на територіях країн Співдружності Незалежних Держав та інше.

Ліцензування других видів підприємницької діяльності, що не увійшло до цього переліку, заборонено.

3. Порядок одержання ліцензій

Згідно з ч.7 ст.4 Закону "Про підприємництво" (в редакції від 23 грудня 1997 р.) для отримання ліцензії на кожний вид діяльності її суб'єкт подає органу, що видає ліцензію, заяву про видачу останньої, в якій зазначаються відомості про заявника, вид діяльності, на котрий заявник має намір отримати ліцензію, термін її дії, інші необхідні документи.

Ліцензія видається після прийняття рішення про її видачу та подання заявником до органу, що її видає, документа про внесення плати за видачу (з громадянина-підприємця - в розмірі двох неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян, з юридичних осіб - в розмірі дванадцяти). В деяких випадках актами законодавства може встановлюватися інший розмір плати за видачу ліцензій і другий порядок зарахування отриманих коштів.

Порядок видачі тих чи інших ліцензій врегульований нормативними актами, присвяченими окремим напрямам підприємницької діяльності.

У юридичній літературі та на практиці процедуру видачі дозволів (ліцензій) відрізняють заявочний порядок та дозвільний¹ , їх відмінність полягає у необхідності проведення експертизи кваліфікаційних особливостей суб'єкта підприємницької діяльності. В залежності від вказаного поділу виділяють такі етапи:

1. Подача підприємцем заяви з відповідними
атрибутами та інших документів, передбачених
законодавством;

2. Експертиза вказаних документів, перевірка
відповідності інших ліцензійних вимог, що висуваються,
тощо;

3. Видача або відмова у видачі ліцензії, що здійснюється
з певними правилами;

4. Оскарження прийнятого рішення підприємцем у
судовому порядку.

Рішення про видачу ліцензії, чи відмова в її видачі приймається не пізніше ЗО днів з дня одержання всіх необхідних документів.

У ліцензії вказується:

• найменування та ідентифікаційний код органу, що
видав ліцензію;

• прізвище, ім'я, по батькові;

• місце проживання;

• ідентифікаційний код фізичної особи-платника
податків та інших обов'язкових платежів або найменування
та місцезнаходження;

• ідентифікаційний код юридичної особи;

¹ Алейник О. Правовьіе основи лицензирования хозяйственной деятельности // Закон. - 1994. - №6. - С.17.

• вид діяльності, на який видається ліцензія;

• місце провадження діяльності;

• особливі умови та правила здійснення даного виду
діяльності (ліцензійні умови);

• номер реєстрації ліцензії;

• дата видачі і термін дії ліцензії.

Ліцензія підписується відповідною за видачу посадовою особою та засвідчується печаткою органа, який видав ліцензію. Термін дії ліцензії встановлюється органом, що видає ліцензію, і не може бути менш, ніж 3 роки. Ліцензія після сплину терміну її дії може бути за заявою суб'єкта підприємницької діяльності продовжена.

Передбачений такий охоронний захід примусу - відмова у видачі ліцензії, а також вказані її підстави. Згідно із згаданим вище Законом у видачі ліцензії може бути відмовлено у разі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником, а також внаслідок неможливості здійснення ним певного виду діяльності відповідно до ліцензійних умов. У рішенні про відмову зазначаються підстави відмови.

Закон "Про підприємництво" (ст.4) надає суб'єкту названої діяльності право на оскарження в судовому порядку рішення про відмову у видачі ліцензії. Згідно з п.2.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України ( в редакції від 3 червня 1998 р.) №02-5/202 "Про деякі питання практики застосування Закону "Про підприємництво", якщо суб'єктові підприємницької діяльності відмовлено у видачі ліцензії за будь-якими підставами, не передбаченими ст.4 Закону “Про підприємництво", або він не згодний з відмовою чи не отримав відповіді у встановлений законом строк, він має право звернутися до суду або арбітражного суду із заявою про визнання недійсним рішення відповідного органу про

відмову у видачі ліцензії або про спонукання видати ліцензію. У такому разі арбітражний суд рішенням встановлює строк для видачі ліцензії. Якщо орган, який повинен видати ліцензію, не виконає цього рішення, він може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої ст.119 Арбітражного процесуального кодексу.

4. Призупинення та анулювання ліцензії