Курсовая работа: Маркетингові засади управління конкурентоспроможністю продукції

Інша важлива змінна величина, що визначає позицію в галузі — сфера конкуренції, або широта цілі, на яку орієнтується фірма в межах своєї галузі.

Одна із причин важливості сфери конкуренції полягає в тому, що галузі сегментовані. У різних секторах ринку потрібнірізні стратегії й різні можливості; відповідно джерела конкурентної переваги в різних секторах ринку теж досить різні.

Вид конкурентної переваги й сфери, в якій вона досягається, можна об’єднати в поняття типових стратегій (рис. 1.2), тобто зовсім різних підходів до того, що таке високі показники в галузі. Але жодна типова стратегія не підходить для всіх галузей. Навпаки, у багатьох галузях прекрасно сполучається кілька стратегій.

Крім того, можливі варіанти типових стратегій з різними способами диференціації або фокусування.

Рис. 1.2. Типові стратегії досягнення конкурентних переваг

Але те, як довго можна втримувати конкурентну перевагу, залежить від трьох факторів. Перший фактор визначається тим, яке джерело переваги. Існує ціла ієрархія джерел конкурентної переваги. Переваги низького рангу, такі як дешева робоча сила або сировина, досить легко можуть одержати й конкуренти. Вони можуть скопіювати ці переваги, знайшовши інше джерело дешевої робочої сили або сировини, або ж звести їх нанівець, випускаючи свою продукцію або черпаючи ресурси там саме, де й лідер.

Переваги вищого порядку (патентована технологія, диференціація на основі унікальних товарів або послуг, репутація фірми, заснована на посиленій маркетинговій діяльності, або тісні зв'язки з клієнтами, які зміцнюються тим, що змінювати постачальника клієнтові буде накладно) можна втримувати більш тривалий час. Їм властиві певні особливості.

Переваги на основі лише рівня витрат, як правило, не такі стійкі, як на основі диференціації. Одна з причин цього полягає в тому, що будь-яке нове джерело зниження витрат, яке би просте воно не було б, може разом позбавити фірму переваги в галузі витрат. Так, якщо робоча сила дешева, можна обійти фірму з набагато вищою продуктивністю праці, у той час як у випадку з диференціацією, щоб обійти конкурента, потрібно, як правило, пропонувати такий самий набір товарів, якщо не більший. Крім того, переваги на основі тільки витрат більш уразливі ще й тому, що поява нових товарів або інші форми диференціації можуть знищити перевагу, отриману при виробництві старих товарів.

Другий фактор утримання конкурентної переваги — кількість наявних у фірм явних джерел конкурентної переваги. Якщо фірма опирається тільки на яку-небудь одну перевагу (скажімо, менш дорогу конструкцію або доступ до дешевшої сировини), конкуренти постараються позбавити її цієї переваги або знайти спосіб обійти її, вигравши на чому-небудь іншому. Фірми, що втримують лідерство довгі роки, прагнуть забезпечити собі якнайбільше переваг в усіх ланках ланцюжка цінності.

Третя й найважливіша причина збереження конкурентної переваги — постійна модернізація виробництва й інших видів діяльності. Якщо лідер, досягши переваги, буде почивати на лаврах, практично будь-яку перевагу згодом скопіюють конкуренти. Якщо хочеш зберегти перевагу, не можна стояти на місці: фірма повинна створювати нові переваги, щонайменше, з такою самою швидкістю, з якою конкуренти можуть копіювати наявні.

Проте, в остаточному підсумку, для того щоб утримати конкурентну перевагу, необхідно розширювати набір її джерел і удосконалювати їх, переходити до переваг вищого порядку, які довше зберігаються.

Для збереження переваги потрібні зміни; фірми повинні витягати користь із тенденцій, що спостерігаються в галузі, у жодному разі не ігноруючи їх. Фірми також повинні вкладати кошти, щоб захистити ділянки, уразливі для конкурентів. Для втримання позицій фірмам іноді доводиться відмовлятися від наявних переваг, щоб домогтися нових.

Причина того, що лише деяким фірмам вдається втримати лідерство, криється в тому, що будь-якій успішно діючій організації вкрай складно й неприємно змінювати стратегію. Успіх народжує самозаспокоєність; стратегія, що принесла успіх, стає рутиною; припиняються пошук та аналіз інформації, що могла б змінити її. Успішні фірми часто шукають передбачуваності й стабільності; вони цілком зайняті збереженням досягнутих позицій, і внесення змін стримується тим, що фірмі є що втрачати. Про те, щоб замінити старі переваги або додати нові, замислюються тільки тоді, коли від старих переваг уже нічого не залишилося. А стара стратегія вже закостеніла, і, коли в структурі галузі відбуваються зміни, лідерство змінюється. Новаторами й новими лідерами стають невеликі фірми, руки в яких не пов'язані історією й колишніми інвестиціями.

1.2 Економічна характеристика господарської діяльності Полтавського торгово- виробничого підприємства “Будсервіс - ПМК-64 - оренда”

Полтавське торгово-виробниче підприємство “Будсервіс - ПМК-64 - оренда” (надалі - ПІДПРИЄМСТВО) створене згідно з Законом “Про підприємства в Україні”, рішенням загальних зборів організації орендарів Полтавської пересувної механізованої колони “ПМК-64 - оренда” від 27 травня 1993 року та статутом “ПМК-64 - оренда” для здійснення торгово-виробничої діяльності та надання послуг в сфері будівництва.

Засновником ПІДПРИЄМСТВА є Полтавська пересувна механізована колона “ПМК-64 - оренда”, що діє на підставі Положення про організацію орендарів та Статуту орендного підприємства “ПМК-64 - оренда” .

ПІДПРИЄМСТВО є дочірнім підприємством “ПМК-64-оренда” з правами юридичної особи згідно до законодавства України.

ПІДПРИЄМСТВО має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки, товарний знак та інші реквізити.

ПІДПРИЄМСТВО має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав (в тому числі прав на інтелектуальну власність) і обов’язків.

ПІДПРИЄМСТВО створене для здійснення сервісного обслуговування працівників “ПМК-64 - оренда” та задоволення соціально-економічних потреб членів трудового колективу на основі одержаного прибутку.

Статутом ПІДПРИЄМСТВА передбачено, що предметом діяльності ПІДПРИЄМСТВА може бути (див. Додатки):

1. Роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, в тому числі за вільно конвертовану валюту.

2. Громадське харчування.

3. Будівництво житла, господарських об’єктів та об’єктів соціально культурної сфери, виконання будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт, торгівля нерухомістю.

4. Оптова торгівля, торговельно-закупочна, збуто-постачальницька, заготівельно-збутова та інша посередницька діяльність на дилерських і агентських засадах.

5. Виробництво будівельних матеріалів, інших товарів народного споживання та засобів матеріально-технічного забезпечення підприємств.

6. Виробництво сільськогосподарської продукції.

7. Закупівля, збут та переробка сільськогосподарської продукції.

8. Виробничі, будівельні та транспортні послуги населенню та підприємствам.

9. Архітектурно-будівельне проектування.

10. Художньо-реставраційні послуги.