Курсовая работа: Методи фінансового планування на підприємстві

Вступ

1. Теоретико-методологічні засади фінансового планування на підприємстві

1.1 Зміст та завдання фінансового планування

1.2Система методів прогнозування та планування

2. Характеристика методів фінансового планування на підприємстві

2.1 Методи експертних оцінок

2.2 Методи екстраполяції

2.3 Методи моделювання й економіко-математичні методи

2.4 Методи економічного аналізу

2.5 Балансовий метод

2.6 Нормативний метод

2.7 Програмно-цільовий метод

Висновки

Вступ

На даному етапі економічного розвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих підприємств приділяє достатню увагу такому процесу, як планування. Після переходу України до ринкової економіки спостерігалася ейфорія з приводу ринку, що він сам здатний вирішувати усі економічні проблеми, і не потрібно ніякого планування. Така ситуація призвела до невизначеності і негативних явищ у державі.

На даний час, коли попередня система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється належна увага фінансовому плануванню, а планові розрахунки мають короткочасний характер. Увага до складання фінансових планів на підприємствах була послаблена через високі темпи інфляції, а постійно змінювані умови господарювання, нестабільність податкової системи, взаємні неплатежі підприємств роблять розрахунки фінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розроблення способів фінансового забезпечення поставлених завдань в області підприємництва. Фінансове планування на рівні господарюючих суб’єктів – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.

У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на макрорівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мат для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

Метою дослідження є ґрунтовне вивчення теоретичних відомостей про фінансове планування на підприємстві та його методи, узагальнення, систематизація та аналіз фінансових та економічних показників.

Об'єкт дослідження – методи фінансового планування на підприємствах. Предметом дослідження дипломної роботи виступає фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності.

Досягнення поставленої мети здійснювалось послідовним вирішенням наступних завдань:

1. Викладення теоретичних основ фінансового планування економічного розвитку підприємства в цілому.

2. Розкрити сутність поняття фінансового планування, дослідити погляди різних економістів щодо цього і сформувати визначення терміну фінансового планування.

3. Розглянути проблеми, що виникають при фінансовому плануванні на підприємстві.

4. Довести необхідність застосування фінансового планування в сучасних умовах господарювання.

5. Дослідити різні методи фінансового планування.

7. На основі проведеного аналізуфінансового планування зробити аналіз ефективності фінансового планування.

8. Запропонувати шляхи вдосконалення процесу фінансового планування.

1. Теоретико-методологічні засади фінансового планування на підприємстві

1.1 Зміст та завдання фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Галузеві Міністерства займалися перерозподілом доходів та прибутків підприємств. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих підприємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--