Курсовая работа: Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

На мою думку, лекційно-семінарська форма навчання має ряд суттєвих переваг:

- вона створює умови для забезпечення високого наукового рівня викладання, запрошення науковців, відомих вчених, передовиків виробництва, використання спеціальних кабінетів, лабораторій;

- охоплює значно більшу кількість студентів, що вивчають даний предмет.

Дана система має різні варіанти залежно від специфіки конкретного предмета, мети підготовки фахівця, освітньо-кваліфікаційного рівня тощо.

1.2 КЛАСНО-УРОЧНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Класично-урочна система є чи не найважливішим класичним винаходом у дидактиці. З часів Яна Амоса Коменського, якого справедливо вважають її творцем, класно-урочна система вже 350 років панує як форма організації навчально-виховного процесу в школах і навчальних закладах усього світу. У 20-х роках були численні спроби замінити її, але ці "замінники" не виправдали себе.

Основною формою організацій навчально-виховного процесу є урок. Процес навчання складається з окремих ланок-уроків, кожний з них зв'язаний з попереднім єдиним ланцюжком. Кожний урок це безпосереднє продовження того, що засвоїли учні раніше і в той же час - це сходинка до майбутніх знань. Вимоги до уроку поділяються на дидактичні, виховні, психологічні та гігієнічні.

Дидактичні вимоги до уроку :

1. Чітке визначення освітньої мети уроку у відповідності до його освітньої функції.

2. Здійснення у своїй системі уроків дидактичних принципів навчання.

3. Обрання найбільш раціональних методів і прийомів, а також засобів для досягнення визначеної мети уроку.

4. Застосування внутріпредметних та міжпредметних зв'язків.

Структура і зміст уроку залежить від дидактичних завдань, які вирішуються на ньому.

Основні з них: повторення вивченого раніше матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення знань; формування умінь та навичок; застосування знань, вмінь та навичок при вирішенні пізнавальних і практичних завдань. Необхідно поєднувати різні типи уроків при вивченні теми.

При вивченні окремих тем з предмету "Трактори і автомобілі" я часто застосовую комбінований тип уроку, на якому вирішую кілька дидактичних задач. Цей урок складається з таких основних частин:

1) визначення теми і мети уроку;

2) перевірка знань, вмінь, навичок, повторення і закріплення раніше вивченого матеріалу з метою удосконалення знань і підготовки студентів до активного сприймання нового матеріалу;

3) засвоєння нових знань, узагальнення і виводи;

4) первинне закріплення знань, вироблення вмінь і навиків;

5) перевірка якості їх засвоєння;

6) домашнє завдання.

На комбінованому уроці 1-2 хвилини відводяться на організаційний момент, 15-20 хвилин на перевірку раніше вивченого матеріалу, 55-60 хвилин на виклад нового матеріалу, 5-6 хвилин на закріплення і 1-2 хвилини на домашнє завдання. Великий ефект дають уроки, на яких з викладом нового матеріалу комбінується тільки наступне закріплення. Застосовуються уроки, на яких перевірка знань, повідомлення нового матеріалу здійснюється без спеціального закріплення, або навпаки, пояснення супроводжується закріпленням і перевіркою знань. Урок -не лише форма навчальних знань, але й форма процесу навчання. А тому від структурного рішення уроку, яке дозволяє знайти оптимальні умови для навчання, залежить ефективність процесу навчання. Ефективність уроку значно підвищується, якщо стадії процесу засвоєння знань - сприймання, осмислення, закріплення - представлені в цьому органічному зв'язку і послідовності. Необхідно постійно і максимально підвищувати інформаційну ємність уроку і педагогічну ефективність процесу навчання.

Ефективність процесу навчання підвищується при науково обґрунтованій його організації. Відомо, що засвоєння знань, вмінь і навичок учнями однієї і тієї групи нерівномірні. Отже, щоб правильно і ефективно навчати на уроці, викладачу потрібно знати не тільки свій предмет і методику його викладання, але й студентів, з якими працює, їх індивідуальні особливості. Процес навчання на уроці необхідно індивідуалізувати, тобто використати систему дидактичних засобів, при якій навчання цілої групи проводиться з врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Робота по індивідуалізації навчання складається з двох основних елементів : а) систематичного вивчення учнів з метою визначення їх індивідуальних здібностей; б) розробки і проведення уроків з врахуванням даних, одержаних в ході вивчення.

До уроку ставляться виховні вимоги:

- постановка виховної мети уроку і відповідного завдання учнів у їх розумовому, моральному, трудовому напрямах. Елементи виховання мають входити до виховної тканини уроку;

- врахування індивідуальних особливостей учнів, зокрема інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимулювання методів, дії стимулювання методів, ступеня самостійності в оволодінні знаннями.

Психологічні вимоги до уроку:

- організація і здійснення сприймання та усвідомлення, запам'ятовування і осмислення навчальної інформації;

- розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших знаннях (поняттях, правилах, законах);