Курсовая работа: Методи збору журналістської інформації

Для ЗМІ дуже важлива інформація про сприйняття громадськістю тієї чи іншої ситуації або факту, адже без отримання такої інформації ЗМІ втрачають шанси на конкурентоспроможність своєї продукції. Щоб цього не сталося повинне постійне вивчення аудиторії. Масове анкетування -це метод отримання даних про стан суспільного розуміння, суспільної думки, суспільної практики за допомогою усного опитування багатьох людей. Найскладнішим в цій справі є формулювання питань, на які можна отримати гідну відповідь. Анкетування -це метод отримання тих самих даних, але за допомогою спеціальних анкет, які оформлюються письмово. Такі анкети можуть бути закритими і відкритими. Закриті пропонують вибрати наявний варіант відповіді, зазначений в анкеті, а відкриті дають змогу вільного формування відповіді. Для створення опитування дуже важлива грамотність-найголовніше для отримання точних результатів. Не завадить також консультація із соціологом по цьому питанню, особливо якщо предмет вивчення потребує від автора анкети особливих знань. Такі опитування мають величезні можливості, наприклад-свобода, адже при правильній постановці відповідь можна отримати майже на будь-яке запитання. Але це також дуже суб’єктивне джерело інформації, адже кожна людина особлива і має свої індивідуальні погляди на ту чи іншу сторону життя. Також, окрім письмових та усних опитувань існує такий спосіб, як телефонне опитування. Цей спосіб став особливо популярним в останні роки. Від людини, яка проводить опитування телефоном, потребується максимум коректності і так та, грамотності, досконалості у володінні темою опитування, адже його головне завдання-отримати довіру і увагу співрозмовника.

Спілкування журналістів між собою

Іще одним джерелом інформації може слугувати обмін інформацією між колегами-журналістами. Їх спілкування є невичерпним джерелом корисної і потрібної інформації. Адже журналіст-як губка, яка вбирає в себе всю цікаву інформацію, яка може бути корисною не тільки йому, але і колегам. В таких бесідах представники ЗМІ не тільки обмінюються фактами, але можуть одразу його осмислити і зробити потрібні висновки. На мій погляд, такий спосіб отримання інформації журналістами не тільки добре впливає на їх творчу діяльність, але і розширює їх кругозір. Він сприяє підтриманню інформаційної співпраці і спілкування між журналістами, що в свою чергу гарно впливає на якість інформації, яку потім споживає аудиторія.

Спостереження і експеримент

Іще одним джерелом інформації є спостереження. Якщо воно правильно розроблене, то воно дає змогу вивчити не тільки окремі аспекти якогось явища, але і все явище повністю. Систематичне спостереження -це спостереження, яке орієнтоване на отримання даних про розвиток з тієї чи іншої сфери, про поведінку тієї чи іншої особи за допомогою багаторазових контактів впродовж довгого часу. Цей метод давно існує і успішно використовується у журналістиці. Наприклад, для ефективного спостереження журналісти перевтілюються в інших людей-наприклад, змінюють на деякий час професію(включене спостереження) або випробовують себе в невідомій раніше ролі. Це робиться для того, щоб якомога реальніше описати свій об’єкт спостереження, подивитися на нього зсередини. Створення власних висновків має дуже індивідуальний характер для кожного журналіста, тому індивідуальні ефекти, використані впродовж реєстрації висновків створює необхідний настрій і відчуття реальності, достовірності, а також ефект присутності. В залежності від позиції спостерігача розрізняють відкрите і приховане спостереження. При відкритому спостереженні журналіст не приховує своєї цілі, присутності і складу роботи. При прихованому він до кінця спостереження не відкриває цілі свого розслідування. Для успішного розслідування журналіст має мати такі якості, як інтуїція, фантазія, уява, загальний рівень розвитку. Всі ці якості допомагають ефективно використовувати журналістське спостереження. Також журналіст повинен обов’язково фіксувати все побачене і почуте ним, адже це може бути важливим у формування готового спостереження і містити в собі ті чи інші моменти життя, які дозволяють побачити нові потрібні факти. Але журналісти використовують такий спосіб нечасто, адже це потребує багато часу, матеріальних і організаційних затрат.

Висновки

У своїй роботі я дослідила джерела інформації в журналістиці. Спочатку я зробила загальний огляд і характеристику головних джерел інформації, потім розглядала кожне джерело окремо. В своїй роботі я, використовуючи спеціальну літературу і корисні Інтернет -ресурси, дійшла певних висновків. Отримання інформації-це завжди взаємодія журналіста з об’єктом. Це можуть бути документи, предметно-речова галузь або людина. Тому, обираючи те чи інше джерело інформації, журналіст повинен враховувати:

· Цілі своєї роботи, тема матеріалу, розслідування причин конкретної ситуації і т.д.;

· Доступність джерел інформації, пошук співрозмовників або спеціальної літератури або іншої потрібної інформації;

· Строки збору інформації;

· Ступінь надійності інформації;

Існує величезна кількість різноманітних джерел інформації. Всі вони мають як плюси, так і мінуси. Щоб діяльність журналіста була успішною, він повинен знати і уміти використовувати всі джерела інформації, адже це додасть різноманіття в матеріали і в саме життя цього журналіста.

Використана література

1. Аграновський В. Вторая древнейшая. Беседы о журналистике.

2. Журналистское расследование. История метода и современная практика (под общ. ред. А.Д. Константинова)

3. Ворошилов В.В. Журналистика.

4. Даутова Р.В. Методика исследования журналистики.

5. Ким М.Н. Технология создания журналистского произведения.

6. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста.

7. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики.