Курсовая работа: Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові

При роботі з текстами від членів групи потрібно або спільний виклад змісту загального тексту, або індивідуальний переказ різних текстів один одному з наступною перевіркою розуміння й навчанням членів групи викладу отриманої інформації. Успіх спільної діяльності тут залежить від ступеня розвиненості вмінь трансформувати й інтегрувати текст, а також працювати з функціональними опорами, допомагаючи один одному. Особливого значення набуває володіння учнями дією взаємоконтролю, щоб група могла самостійно здійснювати його по ходу роботи з виставлянням оцінок у листки контролю. Наприкінці урокувчитель може вибірково послухати окремих її членів, щоб перевірити об'єктивність оцінок і результативність спільної роботи.

Варіант реалізації контролю залежить від того, у які види діяльності включаються члени групи. якщо учні поєднуються для одержання й засвоєння нової інформації з їхньої теми, що цікавить, з іноземних джерел або для підготовки проекту, свята, буклету, то планування спільної роботи, розподіл обов'язків, обговорення передбачуваного результату здійснюється в класі. Вивчення ж джерел, підготовка матеріалів, виступів виконується школярами індивідуально або малими групами дома.

Після обговорення того, що підготовлено, внесення коректив, уточнення, оцінки роботи членів групи, вони виходять у клас із результатом своєї спільної діяльності.

Ще однією умовою успішного функціонування й розвитку КСН є цілеспрямоване керування її з боку вчителя. для цього йому необхідно мати спеціальну програму, адекватну природі процесу оволодіння іншомовним навчанням і логіку його переходу з одного якісного стану в іншій.

Для оволодіння навичками й уміннями потрібна досить тривале тренування, рекомендації з виконання дій на рівні навичок і вмінь має сенс повідомляти учням у вигляді пам'яток. Крім пам'яток при виконанні завдання учні можуть одержати керівництва, у яких план спільних дій і дані опори для їхнього успішного виконання. Наявність таких керівництв після деякого тренування створює учням умови для самостійної роботи в групах, а вчителеві - для того, щоб стежити за ходом колективної діяльності, допомагати тій або іншій групі, “збирати” однакові й мовні помилки для усунення й, зрештою, брати участь у колективній роботі.

Таким чином, названі пам'ятки й керівництва можна назвати засобами керування освітнім процесом.

Як же забезпечити зворотний зв'язок? Н.Ф. Тализіна вважає, що контролю повинні піддаватися основні незалежні характеристики навчального процесу, сукупна зміна яких приводить до переходу з одного якісного стану в інший. Такими є рівень сформованості лексико-граматичних навичок. Він звичайно визначається за допомогою різних тестів, виконуваних членами групи індивідуально. Аналіз результатів тесту дає можливість відповісти на запитання: перейти до наступного етапу чи ні. У випадку негативної відповіді вчитель виявляє причини й проводить додаткову фронтально-індивідуальну роботу.

На етапі вдосконалювання навички школярів піддаються контролю й оцінці за допомогою тестів і переказу тексту.

Для етапу розвитку вміння характерний взаємоконтроль між групами.

У вітчизняній дидактиці в наш час не виявлено великої розмаїтості форм групової роботи для етапу формування навичок. А в американській педагогічній літературі існує велика розмаїтість організаційних структур під загальною назвою “ Mastery Learning” (навчання до рівня досконалості). Ці структури успішно застосовуютьсяв навчанні мові й ціль їх довести всіх учнів до приблизно однакового рівня володіння навичками.

Технологія “Складіть розповідь разом" або Jigsaw дуже близька до КСН, розробленому В.К. Дьяченко. Цю технологію розробив професор Е. Аронсон в 1978 р. (у перекладі з англійського “ажурна пилка, машинна ножівка”). Учні організуються в групи по 4-6 чоловік. Навчальний матеріал розділений на блоки. Така робота на уроках іноземної мови організується на етапі творчого застосування мовного матеріалу. Наприклад, при роботі над темою “Подорож” можна виділити підтеми:

подорож морем

подорож літаком

подорож поїздом

подорож пішки

подорож на машині.

Можна виділити підтеми по інших ознаках:

вибір маршруту

замовлення квитків

збір багажу

замовлення готелю

1) Кожний член групи знаходить матеріал по своїй підтемі.

2) Школярі, що вивчають те саме питання, але працюючі в різних групах зустрічаються й обмінюються інформацією. Це називається “зустріч експертів”.

3) Учні повертаються у свої групи й навчають всьому новому, що довідалися, товаришів у своїй групі.

4) Ті, у свою чергу, розповідають про свою частину завдання.

5) Уважно слухайте свого партнера й робіть записи в зошитах

Учні зацікавлені в тому, щоб їхні товариші сумлінно виконали своє завдання, тому що це може відбитися на загальній підсумковій оцінці. Звітує по всій темі кожний учень окремо й вся група в цілому. На заключному етапі, що проводиться фронтально, учитель може попросити будь-якого учня команди відповісти на будь-яке питання по темі. Питання задає не тільки вчитель - в основному це роблять члени інших груп. Учні однієї групи вправі доповнювати відповіді свого товариша.

В 1986 році Р. Славин розробив варіант технології Jisaw-2 (пила-2), що передбачає роботу групами по 4-5 чоловік. Вся команда працює над одним матеріалом, наприклад, з текстом по темі “Подорож". Але при цьому кожний член групи одержує свою підтему, що розробляв особливо ретельно й стає експертом по даному питанню. Експерти різних груп зустрічалися й обмінювалися інформацією. Наприкінці циклу всі учні проходили індивідуальний контроль. Результати підсумувалися, команда, що набрала найбільшу кількість балів, нагороджувалася.

Відповідно до теорії Гапьперіна недостатньо сформувати групи й дати їм відповідне завдання. Потрібно, щоб учні самі захотіли здобувати знання. Нагадаю відоме виречення мудреців: “Я можу підвести верблюда до водопою, але не можу змусити його напитися". Тому проблема мотивації самостійної навчальної діяльності учня не менш важливий, чим спосіб організації умови й методика роботи над завданням. Але спільна робота саме й дає гарний стимул для пізнавальної діяльності, оскільки в цьому випадку завжди можна розраховувати на допомогу з боку товаришів. Учитель може приділити значно більше уваги окремим учням, оскільки всі зайняті справою.