Курсовая работа: Методика організації слухання та інтерпретації музики в початкових класах
Зміст
Вступ
Розділ І. Слухання музики та його значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності
1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах
1.2Методика підготовки дітей молодшого шкільного віку до слухання музичного твору
1.3Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку
Розділ ІІ.Поняття інтерпретації музики в музикознавчій літературі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. Музика як символічна мова завжди вимагає індивідуального розкриття. Багатобарвна палітра виражених у музиці емоцій розвиває в людині здатність співпереживати й розуміти почуття іншої людини. Виникнення таких емоційних станів необхідно враховувати в музично-педагогічному процесі, оскільки вони тісно пов’язані з відчуттям музичної форми, досконалості виконання, підпорядкування технічних складностей музичного образу. У зв’язку з тим, що вчитель музики часто зустрічається з виникненням таких емоцій, їх корекція є важливим аспектом його методичної підготовки.
Застосування принципу емоційного занурення передбачає найширше залучення дітей молодшого шкільного віку до різних видів навчальної діяльності, зокрема самостійної інтерпретації інструментальних творів, до визначення їх навчально-розвивального потенціалу, до вибору власного репертуару та репертуару учнів.
У науково-методичній літературі постійно підкреслюється, що найпершим завданням педагога є залучення учня до слухання музики, її глибокого сприйняття, адже відомо, що сприймання музики, як і виконання, є творчим процесом. Яскраве сприймання музики стає важливим джерелом творчого виконання.
Отже, необхідно привчати дітей молодшого шкільного віку слухати музику, намагаючись не тільки емоційно, а й свідомо її сприймати. Так, наприклад, навіть розвиток сприйняття близьких за характером п’єс привчає їх почути в кожній з них щось особливе, притаманне тільки цьому творові, аби виявити це у власному виконанні. Знайомство з музичними творами різних жанрів і стилів дозволяє виявити характерні особливості старовинної і класичної музики, складні й синкоповані ритми сучасної музики. Відповідний аналіз музичних п’єс сприяє усвідомленому сприйманню й розвиває активність музичного мислення. Передумовою реалізації цього принципу є відбір музичного репертуару, засвоєння якого дозволяє організувати всі види музичної діяльності учнів.
Розгляду проблем музичного виховання, впливу музичного мистецтва на розвиток особистості, її духовний світ присвячена значна кількість праць врізних галузях музичної педагогіки таких науковців як О. Апраксіна, З. Бервецький, Н. Ветлугіна, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, 3. Кодай, М. Леонтович, Р. Марченко, К. Орф, О. Ростовський, Л. Хлєбнікова.
Об’єкт - процес музичного виховання молодших школярів.
Предмет – слухання та інтерпретація музики як засіб активізації музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Мета – сприяти підвищенню ефективності музичного розвитку молодших школярів шляхом слухання та інтерпретації музики на уроках музики, а також формувати здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори в початкових класах, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки;
Завдання курсової роботи:
- проаналізувати стан проблеми, що досліджується, у психолого-педагогічній, науково-методичній літературі;
- уточнити сутність поняття “слухання музики”, “інтерпретація музики”; розкрити їх зміст;
- окреслити вікові особливості дітей молодшого дошкільного віку в процесі сприйняття музики;
- на основі вивчення та узагальнення літературних джерел педагогічної теорії і практики з’ясувати основні теоретичні і практичні підходи до музичного виховання молодших школярів;
- вивчити стан сучасної музикознавчої думки у галузі музичної інтерпретації;
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи : аналітичний – аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури з окресленої проблеми; теоретичний – в осмисленні концептуальних засад творчої діяльності, що проявляються в зумовленості виконавсько-інтерпретаційних концепцій стильовими особливостями виконуваної музики; традиційно-музикознавчий – при аналізі музичних творів в процесі слухання музики; комплексний підхід – у системному теоретико-виконавському осмисленні предмету дослідження.
Наукова новизна полягає у тому, що в даній курсовій роботі комплексно обґрунтовано основні теоретико-виконавські засади інтерпретації музики. У роботі також комплексно осмислено та конкретизовано поняття “слухання музики”, що базується на всебічному вивченні семантики даного поняття в процесі слухання музики молодшими школярами.
Теоретичну основу даної курсової роботи становлять праці з методики музичного виховання в Україні (О.Я.Ростовський, Б. М. Теплов, Н. О. Ветлугіна).
Проблема “слухання музики“, “сприйняття музики” мала місце у науковій літературі (Є.Назайкінський, О.Ростовський, О.Рудницька, Л.Радковська та ін.).
Важливу роль в органiзацiї музичного виховання дітей мала творча спадщина українських композиторів, а особливо їх педагогiчна діяльність (М.Леонтович, М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Козицький та інші).
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--