Курсовая работа: Методика розвитку швидкісних здібностей у школярів
де: Т%і — відносний час пробігу 1-го відрізка дистанції (у відсотках); Ті — час на і-м відрізку дистанції; Т100 — спортивний результат у бігу на 100 м.
Так, результат 9,86, показаний рекордсменом світу на цій дистанції М.Гріном на чемпіонаті світу в Афінах у 1997 році, являє собою наступне: розподіл часу по відрізках: 3,80; 2,60; 1,71 і 1,75 з, що складає - 38,54; 26,37; 17,34 і 17,75% від спортивного результату бігу на 100 м. Дослідження припускає виявити статистичний взаємозв'язок відносного часу пробігу кожного відрізка з результатом.
На мал. 1—4 представлені досліджувані результати, розташовані на кореляційному полі разом запроксимуючої діаграму розсіювання, лінією регресії (по відрізках дистанції). На мал. 5 дана оцінка коефіцієнта парної кореляції на різних ділянках дистанції.
|
Рис 1 Розподіл відносного часу пробігання старту і стартового розбігу 0-30м
|
Рис 2Розподіл відносного часу бігу по дистанції 30-60м
|
Рис 3 Розподіл відносного часу бігу по дистанції 60-80м
|
Рис 4 Розподіл відносного часу бігу на фінішному відрізку 80-100м
|
Рис 5 Коефіцієнт кореляції відносного часу пробігання різних відрізків дистанції 100 м і спортивного результату
Для практичного використання пропонованих модельних оцінок приведемо всі чотири прямі рівняння регресії, що ми одержали в наших дослідженнях.
Т%0-30=-1,486Т100+53,509
Т%30-60=-0,165Т100+27,951
Т%60-80=0,632100+11,010
Т%80-100=1,004Т100+7,676
Де Т100 — спортивний результат у бігу на 100 м,
(Т%0-30 Т%30-60 Т%60-80 Т%80-100 Т%80-100) — розподіл відносного часу пробігу по відрізках дистанції, причому коректність моделі забезпечується виконанням співвідношення
Т%0-30 +Т%30-60 +Т%60-80 +Т%80-100=100%
Адекватність статистичної моделі, потужність прогнозованих можливостей рівнянь регресії забезпечуються надзвичайно низькими погрішностями рівнянь, що складають, як показали розрахунки, що випливають величини: 1,5; 1,4; 2,0; 2,3% відповідно. Розташування вибірок на кореляційному полі (мал. 1—4), а також точність модельних оцінок (точність прогнозування) дозволяють установити існування загальної, універсальної і збалансованої тимчасової структури бігу на 100 м і деякі закономірності деформації цієї структури в залежності від спортивного результату.
Основна закономірність полягає в тому, що при поліпшенні спортивного результату спринтера інтенсивність росту швидкості пробігу окремих відрізків дистанції плавно зростає в міру видалення спортсмена від старту. При цьому негативна кореляція цього показника для ділянки 0—З0 м говорить не про погіршення часу пробігу цього відрізка для досягнення більш високого результату, а про відносно слабкий ріст цього показника. Іншими словами, фізіологічні і, отже, педагогічні резерви швидкості в бігу на 100 м варто шукати спринтеру і тренеру в бігу по дистанції (30—60 і 60—80 м) і особливо на фінішному відрізку (80—100 м). З ростом результату певні обмеження фізіологічних резервів спортсмена зв'язані з тенденцією вирівнювання швидкості бігу на останньому (80—100 м) і передостанньому (60—80 м) ділянці дистанції (див. таблицю).
Підкреслюючи фізіологічний характер цих резервів, ми хочемо акцентувати увагу на закономірностях, представлених на мал. 1 — 5 і демонстрируючих перспективні тенденції росту результатів. Ці закономірності носять (в рамках банальних статистичних погрішностей) загальний характер, визначаються і лімітуються, у першу чергу, деякими фізіологічними (у тому числі біохімічними і нейродина-мічними) обмеженнями і не дозволяють інтерпретувати дані на користь існування тактичних акцентів бігу по дистанції. Варто обмовитися, що досліджувані нами результати отримані в критичних, з погляду результату, змаганнях (тобто спортивний результат для спортсменів важливий).Крім того, мал.1—4 показують, що дисперсія досліджуваних вибірок, а відповідно і погрішності виявлених закономірностей, мінімальні для результатів у діапазоні від 9,80 до 10,20.
Передбачувані тактичні акценти в бігу, виявлені в статті М.Богена й О.Фетисова, засновані на статистично недостовірних даних — аналізі трьох (а фактично двох) результатів змагання. Крім того, тактичні акценти повинні значимо відрізнятися від загальних фундаментальних закономірностей зміни структури швидкості бігу по відрізках дистанції. У противному випадку, природні біохімічні процеси зміни енергетичного забезпечення бігу можливо інтерпритуватияк свідомі «включення» і «виключения» спортсмена.
При педагогічнійінтерпритації даних необхідно враховувати наступне: зазначені «включення» і «вимикання».
Швидкості повинні бути досить достовірні, як з погляду отримання вихідних даних, так і їхній математичній обробці (моделі), не кажучи вже про обґрунтованість і коректність застосовуваних технологій дослідження (якщо, наприклад, фотодіодні пристрої, що реєструють час бігу, стояли б не через кожні 10 м, а через кожний метр дистанції, то, можливо, кількість виявлених локальных екстрімумів істотно б зросло). Але ще Арістотель попереджував, що при вивченні будь-якого предмета не слід прагнути до більшої точності, ніж допускає природа предмета.
Крім того, у випадку свідомого керування швидкістю по дистанції це говорило б про те, що спортсмен у стані свідомо інтерпритувати, контролювати і керувати (кінематично коректувати) усіма процесами, що відбуваються в організмі, у надзвичайно коротких тимчасових інтервалах і при граничних м'язових зусиллях. Безумовно, м'язові відчуття спортсмена надають йому можливість, контролювати швидкість бігу, однак тимчасові показники і потужності характеристики цього контролю не можуть дозволити з необхідною точністю здійснити подібні тактичні побудови.
Результати цього контролю не можуть дозволити з необхідною точністю здійснити подібні тактичні побудови.
Але головне протиріччя проблеми розробки тактичних вариантів побудови бігу на 100 м полягає в наявності єдиної універсальної структури бігу, визначеної відповідними психофізіологічними механізмами і здатністю чи нездатністю індивідуальних м'язових відчуттів спортсмена перебудуватися під цю структуру. Розвиток почуття швидкості» (здатності почувати і регулювати швидкість бігу) і розпізнавальної чутливості рухів, особливо при максимальних проявах функцій організму, є перспективним засобом тренування, спрямованим на відчуття загальної схеми бігу, її перспективних тенденцій.
Результати моделювання єдиної універсальної тимчасовоїструктури бігу на 100 м | ||||
| Результат (с) | Час бігу на окремих ділянках дистанції (с)(складова спортивного результату, %) | |||
| 0-30 м | 30-60 м | 60-80 м | 80-100 м | |
|
9,50 9,60 К-во Просмотров: 282
Бесплатно скачать Курсовая работа: Методика розвитку швидкісних здібностей у школярів
| ||||