Курсовая работа: Методика трудового навчання як навчальна дисципліна
1. Обгрунтування завдань трудового навчання у школі та розкриття його суті.
Необхідно зазначити, що завдання трудового навчання визначаються, перш за все, місцем досліджуваного предмета у системі народної освіти. Вони формуються на основі аналізу основних тенденцій розвитку науки і техніки, вимог сучасного виробництва до трудової підготовки підростаючого покоління, тобто враховують рівень науково-технічного прогресу і акумулюють такі компоненти :
а) науковий; визначає знання загальних принципів усіх процесів виробництва та основних властивостей предметів праці, відомості про будову і призначення найбільш поширених трудових знарядь;
б) практичний; передбачає вибір конкретних видів трудової діяльності;
в) соціально-економічний; спирається на знання з основ організації, планування та управління виробництвом;
г) екологічний; дозволяє використовувати знання загальних закономірностей розвитку навколишнього середовища;
д) виховний; виховує почуття поваги до праці й людей, що нею займаються, формує культуру її виконання;
е) врахування вікових та індивідуальних рис особистості; дає змогу працювати в будь-яких умовах сучасного виробництва осмислено та творчо й таке ін.
У процесі трудового навчання постійно розв'язуються завдання, які вважаються загальними / спільними для всіх шкільних дисциплін/; зокрема, це: гармонійний розвиток особистості, підготовка школярів до життя і праці, формування світогляду та ін. Проте на заняттях у шкільних майстернях ці завдання здійснюються на специфічному навчальному матеріалі, й тому установка на їх реалізацію повинна бути значно конкретнішою:як, наприклад, навчання прийомів користування різноманітними деревообробними та металорізальними інструментами; формування умінь керування транспортними засобами, вивчення правил техніки безпеки та внутрішнього розпорядку навчальних майстерень й таке ін.
2. Обгрунтування змісту програмного матеріалу з трудового, професійного навчання.
Відомо, що навчальний предмет - це педагогічно адаптований зміст основ певної сфери наукового знання, певного виду людської діяльності.
Специфіка трудового навчання порівняно з іншими шкільними предметами (фізикою, хімією, біологією, математикою) полягає у тому, що технологія сучасного виробництва, засоби праці змінюються більш динамічно, ніж природничі чи математичні закони. Крім цього, наш предмет передбачає включення дітей та підлітків до конкретної пізнавально-перетворюючої діяльності, що вимагає великої гнучкості змісту трудової підготовки школярів з урахування регіональних особливостей комплектування кадрів.
Обгрунтування змісту трудового навчання передбачає такі аспекти:
а) відбір матеріалу з того, що має наука;
б) його систематизацію в певній послідовності, яка враховує : вікові особливості учнів, їхні знання з основ наук та інші чинники.
На теперішній час у кожній конкретній галузі людської діяльності накопичено значні обсяги інформації. З них необхідно відібрати ті, які найбільше відповідають завданням загальної освіти в сучасній українській школі, і які можуть давати адекватне уявлення про теоретичні основи та практичне використання виучуваних виробничих процесів. Щоб визначити, який матеріал може бути найціннішим та найнеобхіднішим протягом певного часу, необхідно мати відповідні критерії його відбору. Тому їх розробка та апробація входить у завдання МТН.
Обґрунтування змісту навчальних програм ніколи не можна вважати завершеним. Адже, наприклад, розвиток обробки матеріалів різанням продовжується і в наші дні. І це обов’язково слід враховувати, щоб постійно вносити у програми трудового навчання відповідні корективи.
Систематизація навчального матеріалу у контексті відбору техніко-технологічних відомостей для трудової підготовки становить особливу проблему. В першу чергу, це пов’язано з тим, що такі поняття як "просте" й "складне" в науці і в дидактичному процесі не завжди збігаються.
Наприклад, у машинознавстві деталь вважається простим об'єктом, а машина, порівняно з нею - складним. В умовах навчального процесу їх неможна сприймати аналогічно. Адже,як показує практика роботи, коли засвоєння машини (свердлильного чи токарно-гвинторізного верстата, швейної машини та ін.) розпочинати з вивчення деталей, то учні з великими труднощами зможуть сприймати інформацію про їх місце в механізмах (їм досить важко вдається синтезування технічних відомостей), і тому майже не виявляють до неї інтересу.
Якщо ж навчання розпочинати із засвоєння відомостей про призначення та загальну будову машини, то в дітей швидше виникає бажання ознайомитися з її конструкцією, зазирнути "всередину", розібрати на окремі вузли й деталі (болтики, гвинтики тощо).
Таким чином, впорядкування навчального матеріалу не повинно копіювати системи наукового знання, а має лише підпорядковуватися навчально-виховним завданням. Тому методика шукає ефективні шляхи розв'язання цієї проблеми.
3. Побудова навчального процесу.
Навчальний процес або процес навчання - це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить( учителя), і того, хто навчається (учня), у засвоєнні й передачі знань, формуванні умінь та навичок, розвитку розуму і пам'яті, своїх здібностей та кваліфікації. Діяльність учителя називається викладанням, а діяльність учня - учінням ( навчанням).
Крім цих двох складових до процесу навчання необхідно віднести також третій компонент - його навчально - методичне забезпечення.
До документів, що визначають зміст шкільної освіти, в тому числі й трудового навчання, відносять такі: навчальні плани, навчальні програми, підручники та посібники.
Навчальний план - це затверджений Міністерством освіти України документ, який визначає склад навчальних предметів у освітньому закладі та порядок (послідовність) їх вивчення за роками навчання і кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета в окремих класах. На основі науково-педагогічних досліджень МТН визначає основні положення щодо включення трудового навчання у структуру загальноосвітньої підготовки учнів.
Навчальна програма з трудового навчання - це затверджений Міністерством освіти України документ, у якому розкривається зміст цього предмета у кожному класі (з 1 по 11) та визначається система наукових знань, практичних умінь і навиків, якими необхідно оволодіти учням. Навчальні програми з трудового навчання для школярів розробляються на основі навчальних планів.
Конкретний зміст матеріалу з трудового навчання розкривається у підручниках та посібниках . Тут навчальна інформація групується у конкретні розділи, теми ; подається її адаптований виклад.
Підручник вважається основною навчальною книгою, яка складається на основі програми, з урахуванням вікових особливостей учнів. Частково шкільні підручники видаються як навчальні посібники.