Курсовая работа: Методика вивчення основних послуг Інтернет
По-перше, за допомогою Skype можна проводити повноцінні конференції. Інакше кажучи, у розмові можуть одночасно брати участь до п'яти чоловік. По-друге, у програму убудований власний Интернет-пейджер, що на подобу ICQ Lite. Його можливості не занадто великі, однак цілком достатні для нормального "пейджингового" діалогу. По-третє, Skype забезпечує шифрування переговорів, що в наш неспокійний час зайвою функцією не назвеш. Причому, співрозмовники не випробовують ніякого дискомфорту від такої турботи: процес шифрування/дешифрування відбувається абсолютно непомітно для них.
Крім того, в Skype реалізований досить гнучкий механізм дотримання приватності. Розробники взяли за основу концепцію приватності все тих же Інтернет-пейджерів. Користувач може в будь-який момент вибрати один зі статусів: Не в мережі, У мережі, Немає на місці, Відсутній, Не турбувати, Невидимий . Будь-якого нав'язливого користувача можна заблокувати, внести у своєрідний ігнор-лист.
Нарешті, програма поширюється абсолютно безкоштовно, у її вікні не показується реклама. Skype - абсолютно комерційний проект. Розробникиі мають намір заробляти гроші на тих, хто захоче за допомогою Skype подзвонити на звичайний телефон. Для того щоб це зробити, необхідно придбати кредитів SkypeOut.
Однією з найголовніших та невід’ємних послуг Інтернету, до якої звертаються майже всі користувачі є пошукові системи. Розглянемо структуру роботи пошукових систем.
Робота пошукового покажчика відбувається в три етапи. Спочатку пошуковий покажчик збирає інформацію з World Wide Web. Для цього використовують спеціальні програми, аналогічні браузери. Вони здатні скопіювати задану Web-сторінку на сервер пошукового покажчика, переглянути її, знайти всі гіперпосилання, на яких містяться ресурси, які знайдені там, знову розшукати наявні в них гіперпосилання і т.д. Подібні програми називають черв'яками, павуками, гусеницями, краулерами, спайдерами та іншими подібними іменами. Теоретично, при вдалому вході спайдер здатний прочесати весь Web-простір за одне занурення, але на це треба дуже багато часу, а йому ще необхідно періодично повертатися до раніше відвіданих ресурсів, щоб контролювати зміни, що відбуваються там, і виявляти «мертві» посилання, тобто ті, які втратили актуальність.
Після копіювання розшуканих Web-ресурсів на сервер пошукової системи починається другий етап роботи - індексація. У ході індексації створюються спеціальні бази даних, за допомогою яких можна встановити, де й коли в Інтернеті зустрічалося, те чи інше слово. Вважайте, що індексована база даних - це свого роду словник. Вона необхідна для того, щоб пошукова система могла дуже швидко відповідати на запити користувачів. Сучасні системи здатні видавати відповіді за частки секунди, але якщо не підготувати індекси заздалегідь, то обробка одного запиту буде тривати годинами.
На третьому етапі відбувається обробка запиту клієнта й видача йому результатів пошуку у вигляді списку гіперпосилань. Наприклад, клієнт хоче довідатися, де в Інтернеті є Web-сторінки, на яких згадується відомий голландський механік, оптик і математик Християн Гюйгенс. Він вводить слово Гюйгенс у поле набору ключових слів і натискає кнопку Знайти (Search). По своїх базах покажчиків пошукова система в долі секунди розшукує підходящі Web-ресурси і формує сторінку результатів пошуку, на якій рекомендації представлені у вигляді гіперпосилань. Далі клієнт може користуватися цими посиланнями для переходу до ресурсів, що його цікавлять.
Все це виглядає досить просто, але насправді тут є проблеми. Основна проблема сучасного Інтернету пов'язана з дуже великою кількісю Web-сторінок. Досить ввести в поле пошуку таке просте слово, як, наприклад, футбол, і пошукова система видасть кілька тисяч посилань, згрупувавши їх по 10-20 штук на відображуваній сторінці.
Кілька тисяч — це ще не так багато, тому що закордонна пошукова система в аналогічній ситуації видала б сотні тисяч посилань. Спробуйте знайти серед них потрібну! Це забере дуже багато часу.
Строго говорячи, всі пошукові системи здобувають вихідну інформацію з того самого Web-простору, тому вихідні бази даних у них можуть бути відносно схожі. І лише на третьому етапі, при видачі результатів пошуку, кожна пошукова система починає проявляти свої кращі (або гірші) індивідуальні риси. Операція сортування отриманих результатів називається ранжируванням. Кожній знайденій Web-сторінці система привласнює якийсь рейтинг, що повинен відбивати якість матеріалу. Але якість - поняття суб'єктивне, а програмі потрібні об'єктивні критерії, які можна виразити числами, придатними для порівняння.
Зараз існує дуже багато пошукових систем, але ми розглянемо найбільші з них. Це «Рамблер», «Яндекс», «Апорт 2000», «Google», «Yahoo!», «Alta Vista», «Meta.ua».
Історично найбільш популярною пошуковою системою є «Рамблер». Вона почала працювати раніше інших і довгий час лідирувала по розміру пошукового покажчика і якості послуг пошуку. На жаль, сьогодні ці досягнення в минулому. Незважаючи на те, що розмір пошукового покажчика «Рамблер» приблизно дорівнює 12 мільйонам Web-сторінок, він давно не обновлювався і видає застарілі результати. Сьогодні «Рамблер» -це популярний портал плюс рекламна площадка. Традиційно ця система тримає перше місце в Росії по відвідуваності і має гарний прибуток від реклами.
Найбільший покажчик лежить в основі системи «Яндекс» - приблизно 27 мільйонів Web-сторінок, але справа не тільки в розмірі. Це не просто покажчик на ресурси, а покажчик на самі актуальні ресурси. За рівнем актуальності «Яндекс» сьогодні - безумовний лідер.
Система «Апорт» виграє на третьому етапі:у момент подання інформації клієнтові. Вона не прагне до створення найбільшого покажчика автоматичними засобами, а замість цього широко використає інформацію з каталогу @Rus, що проходить ручну обробку. Тому система видає не так багато результатів, як її найближчі конкуренти, але зате ці результати, як правило, точні і наочно представлені.
Yahoo! - найвідоміша пошукова машина. Її сайти розбиті по категоріях і ключових словах. Вона містить корисну інформацію на своїй домашній сторінці. Може підключатися до інших пошукових машин. У вступі перебуває служба пошуку Internet-ресурсів, новин, карт, рекламних інформацій, спортивна інформація, бізнес, номери телефонів, персональні WWW-сторінки, і email-адреси (окрема база даних). Основна директорія містить адреси (URLs) для Internet-ресурсів і короткий опис для цих зв'язків. Всі Yahoo сторінки пропонують не тільки просте пошукове вікно, але й опції для цього пошуку, а так само пошук Usenet або Email-адреси. Пошук може обмежуватися вказівкою певного проміжку часу. Boolean оператори (і, або) і послідовний пошук також підтримані. Якщо пошук в Yahoo! не привів до позитивного результату, то процес пошуку автоматично переходить на Alta Vista, що продовжує пошук, і у випадку позитивних результатів автоматично повертає знайдену інформацію в Yahoo!.
Alta Vista підтримує пошук по ключовому набору слів і для визначення мови конкретної сторінки використовує методи штучного інтелекту. Користувачі можуть настроїти опції пошуку і вибирати тип пошуку - складний або спрощений, а також скористатися різними способами надання інформації. На відміну від машин, які індексують тільки ключові слова, вона індексує весь текст, що дозволяє здійснювати повний пошук. Однак із - за цього користувач може просто потонути в інформації.
Розташовані в усьому світі WWW-сторінки і Usenet News (новини). Зміст включає 31 мільйон WWW-сторінок (на травень 1997 р.) і повний текст більш ніж 14,000 newsgroups оновлений у реальному масштабі часу. Пропонує простий (simple (S)) пошук або much more advanced (MMS), тобто більш передовий спосіб. S - пошук використовують в основному для загальних питань, MMS - пошук використовує специфічний пошуковий синтаксис. Для полегшення виконання процедури є підказка(Simple Search Help). MMS - пошук, використовуючи boolean, тобто за допомогою ключових союзів, використовуючи and, or, not - (і, або, не) і просту суміжність (near - (біля)) дозволяє вживати кілька слів, чергування слів, словосполучення в якості ключових для проведення пошуку.
При виводі пропонує три вибори результатів (але два дають той же самий результат):
1) "Стандартні"("Standard") - результати, отримані машиною у вигляді списку параграфів, резюмируемые їй, з наявністю URL - адреси, розміром файлу й останньою датою модернізації. Результати повертаються як десять пунктів на екрані,
2) "Компактний"("Compact") поміщають кожен пункт в одному рядку з останньою датою модернізації картотеки,
3) "Детальний"("Detailed"), що є таким же самим, як і "Стандартний".
Ще одна послуга яка надає мережа Інтернет це пірингова або файлообмінна система. Одна з областей застосування технології пірингових мереж — це обмін файлами. Виглядає це так: користувачі мережі викладають які-небудь файли в «розшарену» (англ. share, ділитися) папку, тобто папку, файли з якої доступні для скачування іншим клієнтам. Який-небудь інший користувач мережі надсилає запит на пошук якого-небудь файлу. Програма шукає у клієнтів мережі файли, що відповідають запиту, і показує результат. Після цього користувач може скачати файли в знайдених джерелах. Сучасні файлообмінні мережі дозволяють скачувати один файл відразу з декількох джерел (так швидше й надійніше). Щоб переконатися, що цей файл у всіх джерел однаковий, виробляється порівняння не тільки за назвою файлу, але й по контрольних сумах або хешам типу MD4, TTH, SHA-1. Під час скачування файлу користувачем (і після його закінчення) цей файл у нього можуть скачувати й інші клієнти мережі, у результаті чого особливо популярні файли можуть у підсумку бути доступними для скачування із сотень джерел одночасно.
Отже, технологія P2P припускає побудову мережі розподілених рівноправних вузлів за принципом децентралізації. Ця ідея є альтернативою принципу клієнт-сервер.
Мережа P2P - це безліч вузлів (комп'ютерів, смартфонов й ін.), об'єднаних у єдину систему й взаємодіючих за допомогою протоколу P2P, що забезпечує можливість створення й функціонування мережі рівноправних вузлів.
Протоколом або набором протоколів визначається логічна топологія мережі, механізм підключення до неї і відключення від її вузлів, а також алгоритм взаємодії останніх. Рішення таких завдань, як корекція помилок, регламентування форматів повідомлень, службових запитів і відгуків, маршрутизація в умовах постійного підключення й відключення вузлів, теж визначається протоколом P2P.
Клієнтська програма P2P, або просто “клієнт”, - програма, що забезпечує функціональність вузла, вона сама є реалізацією лежачі в основі мережі P2P-протоколи. Клієнт може запитувати сервер або виділені вузли, одержувати відповідь із інформацією про запитані файли, вузли, на яких ці файли перебувають, і далі вже працювати прямо із зазначеними вузлами. Останні реалізації клієнтів наділені можливостями обміну службовою інформацією, побудови запитів і пошуку ресурсів у всій мережі без участі серверів. Серед файлообмінних мереж по кількості вузлів лідирують такі мережі, як Bittorrent, eDonkey2000, Gnutella2, Gnutella.
BitTorrent.
З метою ініціалізації вузла в мережі Bittorrent (www.bittorrent.com) клієнтська програма звертається до сервера (tracker), що надає інформацію про файли, доступних для копіювання, а також статистичну й маршрутну інформацію про вузли мережі. Сервер і після ініціалізації “допомагає” вузлам взаємодіяти один з одним. Якщо вузол “хоче” опублікувати файл, то програма розділяє цей файл на частини і створює файл метаданих (torrent file) з інформацією про частини файлу, місцезнаходження їх. Перший вузол, що опублікував файл, називається розповсюджувачем (seedеr). Вузол, “бажаючий” скопіювати файл, при копіюванні сам стає розповсюджувачем за принципом: “скільки копіюю я, стільки дозволяю скопіювати з мене”. Вузли, що скопіювали весь файл, стають розповсюджувачами цього файлу й разом з вузлами, що скопіювали файл не повністю, дають можливість іншим вузлам одержувати частини файлу з декількох джерел, що прискорює копіювання. Приведемо найпоширеніші клієнтські програми. Це Azureus, BitTorrent_client, µTorrent, BitSpirit, BitComet, BitTornado, MLDonkey.
Gnutella, Gnutella2.