Вступ................................................................................................................ 3

1.Закономірності поширення корисних копалин в залежності від геологічної будови.......................................................................................................................... 5

2.Регіональні особливості в поширенні корисних копалин Африки............ 8

3.Основні родовища корисних копалин Південної Африки......................... 9

4.Освоєння мінерально-сировинних ресурсів і соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються........................................................................................... 13

5.Раціональне використання ресурсів і охорона природи регіону............ 19

Висновок........................................................................................................ 26

Список використаної літератури.................................................................. 28

Вступ

Африка самий спекотний континент Землі. Вона майже симетрично розташована по дві сторони екватора. Цей материк - другий по площі і висоті над рівнем моря (після Азії) і четвертий по чисельності населення. Там знайдені самі древні останки людини. Є всі підстави думати, що саме Африка була "колискою людини", які розселилися з її приекваторіальних лісів по інших континентах. Африка лежить між двох океанів: Атлантичним на заході, Індійським на сході, близько стикаючись на півночі з Європою і на північному сході - з Азією. До складу регіону входять 55 країн.

Африка винятково багата корисними копалинами, хоча вивчені вони поки слабко. Серед інших континентів вона займає перше місце по запасах руд марганцю, хромітів, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів, фосфоритів. Великі також ресурси нафти, природного газу, графіту, азбесту.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей розташування мінерально-сировинних ресурсів Південної Африки.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити закономірності поширення корисних копалин в залежності від геологічної будови;

· розглянути регіональні особливості в поширенні корисних копалин Африки;

· вивчити основні родовища корисних копалин Південної Африки;

· проаналізувати особливості освоєння мінерально-сировинних ресурсів.

Предметом курсової роботи є особливості розташування мінерально-сировинних ресурсів Південної Африки.

В якості об’єкта курсової роботи виступають безпосередньо мінерально-сировинні ресурси Південної Африки.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена вивченню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсового дослідження.

1.Закономірності поширення корисних копалин в залежності від геологічної будови

Під корисними копалинами розуміють природні мінеральні речовини земної кори, що при визначеному рівні розвитку техніки можуть бути з позитивним економічним ефектом витягнуті і використані в народному господарстві в природному виді чи після попередньої переробки. Масштаби використання мінеральних ресурсів постійно ростуть. У той час, як у середні століття з земної кори витягалося лише 18 хімічних елементів, то в даний час це число зросло до більш, ніж 80. З 1950 р. видобуток корисних копалин збільшився в 3 раз. Щорічно з надр Землі витягається більш 100 млрд. т. різної мінеральної сировини і палива. Сучасне господарство використовує близько 200 видів мінеральної сировини. При використанні мінеральних ресурсів необхідно враховувати, що майже усі вони відносяться до категорії не возобновимих. Крім того, запаси окремих їхніх видів далеко не однакові. Наприклад, загальногеологічні запаси вугілля у світі оцінюються в 14,8 трлн. т, а нафти - у 400 млрд. т. Однак, необхідно приймати в увагу і постійно зростаючі потреби людства.

Єдиної загальноприйнятої класифікації стосовно видів корисних копалин немає. Однак, часто використовують наступний поділ: паливні (пальні), металеві (рудні) і неметалічні (нерудні) корисні копалини. На базі цієї класифікації побудована карта мінеральних ресурсів у навчальному атласі. Поширення корисних копалин у земній корі підкоряється геологічним закономірностям.

Паливні (пальні) корисні копалини знаходяться насамперед у вугільних (усього їх 3,6 тис. і вони займають 15% суші) і нафтогазоносних (розвідано їхній більш 600, розробляється 450) басейнах, що мають осадове походження, супроводжують чохлу древніх платформ і їх внутрішні і крайові прогини. Основна частина світових вугільних ресурсів приходиться на Азію, Північну Америку і Європу і залягає в 10 найбільших вугільних басейнах, що знаходяться на території Росії, США, ФРН. Основні нафтогазоносні ресурси зосереджені в Азії, Північній Америці, Африці. До числа найбільш багатих басейнів відносяться басейни Перської затоки, Мексиканської затоки, Західносибірський. Іноді цю групу називають "паливно-енергетичною" і тоді, крім вугілля, нафти і газу в неї включають уран, що є паливом для атомних електростанцій. У противному ж випадку уранові руди включають у наступну групу.

Рудні (металеві) корисні копалини звичайно супроводжують фундаменти і виступи (щити) древніх платформ, а також складчасті області. У таких областях вони нерідко утворять величезні по довжині рудні (металлогенічні) пояса, наприклад, Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанський. Країни, розташовані в межах таких поясів, звичайно мають сприятливі передумови для розвитку гірничодобувної промисловості. У межах цієї групи виділяються чорні, легуючі і тугоплавкі метали (руди заліза, марганцю, хрому, нікелю, кобальту, вольфраму й ін.), кольорові метали (руди алюмінію, міді, свинцю, цинку, ртуті й ін.), благородні метали (золото, срібло, платиноїди). Великі запаси залізорудної сировини зосереджені в США, КНР, Індії, Росії. Останнім часом до них додалися деякі країни Азії (Індія), Африки (Ліберія, Гвінея, Алжир), Латинської Америки (Бразилія). Великі запаси алюмінієвої сировини (бокситів) є у Франції, Італії, Індії, Сурінамі, США, державах Західної Африки, країнах Карибського басейну, Росії. Мідні руди зосереджені в Замбії, Заїрі, Чилі, США, Канаді, а свинцево-цинкові - у США, Канаді, Австралії.

Крім цього, практично повсюдне поширення мають нерудні корисні копалини. У межах цієї групи виділяють хімічну й агрономічну сировину (калійні солі, фосфорити, апатити й ін.), технічна сировина (алмази, азбест, графит і ін.), флюси і вогнетриви, цементна сировина й ін.

Для господарського освоєння найбільш вигідні територіальні сполучення корисних копалин. Наукова концепція таких сполучень, розроблена вченими-географами, має велике практичне значення, особливо при формуванні великих територіально-виробничих комплексів.

В даний час пошуки корисних копалин ведуться двома шляхами. У випадку, якщо є погано досліджена території, то розширюється площа вивчення і за рахунок цього йде приріст розвіданих корисних копалин. Цей спосіб переважає в азіатській частині Росії, Канаді, Австралії, Бразилії. В другому випадку йде вивчення більш глибоких родовищ. Це пов'язано з давнім освоєнням території і сильним виробленням родовищ, що знаходяться близько до поверхні. Такий шлях характерний для країн Західної Європи, для європейської частини Росії, для України, США.

Багато учених світу говорять про рух суспільства до системи оборотного використання ресурсів, коли в економіці головною сировиною стануть відходи. На сучасному етапі багато розвитих країн використовують глибоку утилізацію промислових і побутових відходів. У першу чергу, це держави Західної Європи, США і, особливо, Японія.

2.Регіональні особливості в поширенні корисних копалин Африки

Африка винятково багата корисними копалинами, хоча вивчені вони поки слабо. Серед інших континентів вона займає перше місце по запасах руд марганцю, хромітів, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів, фосфоритів. Великі також ресурси нафти, природного газу, графіту, азбесту.

Частка Африки у світовій гірничодобувній промисловості - 1/4. Майже вся сировина, що добувається, і паливо вивозиться з Африки в економічно розвиті країни, що ставить її економіку у велику залежність від світового ринку.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--