Курсовая работа: Містобудівне проектування

- вирішення завдань оподаткування, введення нормативної плати за користування природними ресурсами і санкцій за забруднення навколишнього середовища, нераціональне землекористування;

- виконання виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста;

- забезпечення вихідною інформацією галузевих автоматизованих систем;

- виконання завдань земельної реформи, відведення земельних ділянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачів, орендарів і землевласників;

- проведення природоохоронних заходів.

Містобудівний кадастр включає в себе відомості про :

1) просторове положення місцевих територій і об’єктів, розміщених як на земній поверхні так і під нею;

2) відомості про існуючі явища і процеси та ті, які мають розвиватися в місті;

3) про економічний, правовий стан цих територіальних об’єктів, їх природи, господарські, якісні і кількісні характеристики.

Кадастрова інформація повинна відповідати поставленим вимогам:

1) територіальна прив’язка даних;

2) необхідний ступінь узагальнення даних, які дозволяють забезпечити їх багаторазове і цільове використання;

3) оперативність інформації;

4) достовірність і точність узагальнення і однорідність даних;

Містобудівний кадастр складається із :

- кадастрових планів;

- реєстрації землекористувань;

- реєстрації будинків і споруд;

- реєстрації інженерних мереж;

- реєстрації вулично-дорожньої мережі.

Місто - це великий населений пункт, який представляє собою певний, відмінний від села, тип соціально-економічної організації суспільства. Місту притаманна специфічна демографічна, професійна й організаційна структура. Поняття міста невід’ємне від поняття територіального розподілу праці.

У структурі міст, як правило, виділяють особливі міські зони: центр, житлову, промислову та ін. У сучасних містах можна виділити функціональні вузли, які об'єднують працю, побут і відпочинок жителів. Відповідно до функціональних особливостей міських зон, земельні ділянки у складі міських територій можуть використовуватися для різних цілей: розміщення житлових, адміністративних, торговельних, промислових будівель і споруд, проїздів, вулиць, майданів, парків, залізничних шляхів, організації сільськогосподарського виробництва тощо. При всій різноманітності використання міських територій загальним для них є обслуговування потреб міста. Водночас відмінності у характері використання земельних ділянок, які входять у склад міських земель, накладають відбиток на їх правовий режим, а отже, й на зміст містобудівного кадастру. Відповідно до особливостей правового режиму міських земель виділяють їх різновидності.

Для міста характерна підвищена густота населення і компактність забудови. Віднесення населеного пункту до категорії міста оформляється в певному порядку і супроводжується встановленням його міської межі і міських земель.

Міські землі - це територія, яка є базою для житлового, культурно-побутового, промислового та іншого будівництва, а також для розміщення шляхів сполучення. При цьому під територією міста розуміють всі землі, які знаходяться в рамках межі міста. Остання виконує дві функції: по-перше, вона є границею, яка відділяє землі міста від інших категорій земель, по-друге, виконує роль адміністративної границі міста, тобто виконує ті ж функції, що й межа району, області тощо. Встановлення межі міста (основою чого служать рішення відповідного державного органу про визнання населеного пункту містом) має істотне юридичне значення, оскільки з цього моменту на даній території починає діяти правовий режим міських земель. В Україні виділяють наступні категорії міст: районного, обласного і республіканського підпорядкування.

Завдання містобудування - це планувальна організація території. Тому містобудування часто називають ще плануванням населених пунктів, чи районним або міським плануванням.

Містобудівна діяльність містить значні за обсягом розділи теоретичних обґрунтувань, що зріднює її за характером з науковою діяльністю. Як галузь наукового знання, містобудування досліджує закономірності формування та функціонування територіальних систем різного ієрархічного рівня, розробляє принципи і критерії прийняття проектних рішень у вигляді:

- правил і норм проектування;

- стереотипних елементів містобудівних рішень;

- технологій (процедур) і методичних розробок окремих проектних завдань;