Перед початком особистого огляду посадова особа митного органа зобов'язано оголосити фізичній особі рішення про проведення особистого огляду, ознайомити фізична особа з його правами й обов'язками при проведенні такого огляду й запропонувати добровільно видати приховувані товари.

Факт ознайомлення фізичної особи з рішенням про проведення особистого огляду засвідчує зазначеною особою шляхом відповідного напису на рішенні про проведення огляду. У випадку відмови від здійснення таких дій про це робиться оцінка на рішенні про проведення особистого огляду, засвідчувана підписом посадової особи митного органа, що оголосив рішення про проведення особистого огляду.

Митні органи здійснюють перевірку наявності на товарах або їхньому впакуванні спеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів, використовуваних для підтвердження легальності їхнього ввозу на митну територію України у випадках, передбачених законами й іншими правовими актами України.

Відсутність на товарах спеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів розглядається як підтвердження факту ввозу товарів на митну територію України без виробництва митного оформлення й випуску товарів, якщо особа, у якого такі товари виявлені, не доведе зворотне.

Огляд приміщень і територій проводиться з метою підтвердження наявності товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у тому числі умовно випущених, на складах тимчасового зберігання, митних складах, у приміщеннях магазина безмитної торгівлі, а також в осіб, у яких повинні перебувати товари відповідно до умов митних процедур або митних режимів, передбачених МКУ. Огляд приміщень і територій проводиться при наявності інформації про втрату товарів і (або) транспортних засобів, їхньому відчуженні або про розпорядження ними іншим способом або про їхнє використання в порушення вимог і умов, установлених МКУ, для перевірки такої інформації, а також на основі вибіркової перевірки. Проведення огляду житлових приміщень не допускається.

Митні органи проводять митну ревізію - перевірку факту випуску товарів, а також вірогідності відомостей, зазначених у митній декларації й інших документах, що представляють при митному оформленні, шляхом зіставлення цих відомостей з даними бухгалтерського обліку й звітності, з рахунками, з іншою інформацією осіб, зазначених у МКУ .

Митний огляд товарів і транспортних засобів, митний огляд, огляд приміщень і територій, а також особистий огляд і митна ревізія оформляються актом за формою, обумовленої федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в області митної справи, що складається у двох екземплярах.

Необхідно відзначити, що митний контроль як перевірка - є одна з його характеристик, інша ж розкриває його як правовий режим, що здобувається товарами й транспортними засобами через і в чинність їхнього переміщення через митний кордон України. [9]

В ст.44 Митного кодексу України говориться, що товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Встановлений у частині першій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Ст. 45 встановлює, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. Правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

2. Зони митного контролю

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України порядок створення зон митного контролю, режим їх функціонування відповідно до цього Кодексу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. [2]

У ст. 50 вказується, що у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоні України, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 Митного кодексу України, розміщуються з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. Порядок надання таких дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.

Ст. 51 передбачає, що режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи. [2]

Згідно “Положення про зону митного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комітету України від 6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю, межі таких зон, режим переміщення товарів та інших предметів на територію таких зон або за межі цих територій, режим доступу осіб в такі зони, а також права і обов'язки службових осіб митних органів по створенню і забезпеченню режиму в зонах митного контролю. [7]

Під «пунктом пропуску через державний кордон України» у цьому положенні розуміється ділянка місцевості або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Під «зоною митного контролю» - частина пункту пропуску на митному кордоні України або в інших місцях території, в межах якої митниця здійснює митний контроль.

Під «режимом зони митного контролю» - порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів ш межі зони митного контролю.

Зони митного контролю створюються з метою запобігання спробам з боку юридичних та фізичних осіб переміщення через митний кордон товарів та інших предметів з порушенням законодавства України. У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з Прикордонними військами України встановлюють зони митного контролю.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

- в автомобільних пунктах пропуску - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

- в залізничних пунктах пропуску:

а) пасажирських - в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування під час здійснення митного контролю;

б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та інших місцях, які визначені на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

- в авіаційних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках і в літаках з початком митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;

- в морських та річкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів і пасажирів.

В зонах митного контролю розмішуються тільки споруди та об'єкти прикордонних і митних органів, які необхідні для технологічного процесу. Об'єкти інших державних контрольних органів розміщуються за межами зон митного контролю.

У пунктах на митному кордоні України, що є межами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю. На територіях та в приміщеннях підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

При здійсненні контролю на об'єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на термін, необхідний для проведення митного контролю у повному обсязі. Режим тимчасових зон митного контролю доводиться до осіб, які безпосередньо присутні під час проведення контролю.