Курсовая работа: Міжбанківський кредит
- ринок міжбанківських кредитів;
- ринок міжбанківських депозитів.
Міжбанківський депозит - це депозит одного банку іншому. Міжбанківський кредит є основним джерелом запозичених коштів комерційного банку і слугує для підтримки кредитного потенціалу, поточної ліквідності банку або забезпечення рентабельного вкладення коштів. Міжбанківський кредит має короткостроковий характер, вирізняється оперативністю надання коштів та вищими порівняно з депозитами процентними ставками. Він здійснюється в рамках кореспондентських відносин банків і є дорожчим порівняно з іншими джерелами кредитування ресурсом (потенціалом) банку.
Суб’єктами міжбанківського кредиту є міжбанківські об’єднання, комерційні банки або інші кредитні інститути, фінансові компанії та Національний банк України. Ці суб’єкти можуть одночасно бути і в ролі кредитора, і в ролі позичальника. Специфіка міжбанківського кредиту визначається тим, що кошти використовуються не для власних господарських потреб банку, а для надання кредиту клієнтам. Тому МБК є формою купівлі-продажу кредитних ресурсів.
Для оперативного залучення необхідних додаткових коштів комерційні банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж грошових коштів, мобілізованих іншими кредитними установами.
Міжбанківський кредит – це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку. Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів різноманітні:
- відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;
- необхідність установлення тісніших взаємовідносин між банками;
- прибутковість цієї операції.
Міжбанківські кредити використовуються:
- для оперативного регулювання ліквідності балансу банку;
- для надання кредитів вигідним позичальникам.
Метою аналізу міжбанківських кредитів є визначення:
- залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;
- доцільності залучення міжбанківських кредитів;
- ефективності використання міжбанківських кредитів.
Міжбанківський кредит має такі форми:
1. Міжбанківські позики на основі кредитного договору і на основі генеральної угоди та співробітництва на ринку міжбанківського кредиту.
2. Залишки коштів на кореспондентських рахунках, заброньовані на термін під узгоджений банківський процент (оформляється кредитною угодою).
3. Платіжний кредит у формі овердрафта за кореспондентським рахунком (оформляється договором про встановлення кореспондентських відносин, або спеціальним договором про овердрафт).
4. Централізовані кредити, що надаються для підтримки певних галузей народного господарства через комерційні банки. Вони найменш вигідні для комерційного банку, тому що маржа на них регулюється НБУ.
5. Переоблік та перезастава цінних паперів у НБУ.
6. Централізовані кредити, що розподіляються на аукціонній основі.
Основна частина міжбанківських договорів має терміновий характер, але деяка їх частина укладається на безстроковій формі. Це передбачає надання міжбанківського кредиту на мінімальний термін, установлений договором, після закінчення якого кредит переходить у безстроковий, тобто може бути стягнений банком у будь-який час за попереднім повідомленням. За будь-якої форми договору процентна ставка встановлюється виходячи з рівня, що склався на ринку в день його підписання.
Важливе місце в джерелах кредитних ресурсів комерційного банку посідають кредити НБУ, які надаються банкам у порядку рефінансування. Кредитні ресурси надаються, як правило, на цілі короткострокового кредитування за дотримання комерційним банком економічних нормативів та резервних вимог.
Рефінансування – це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках. Операції з рефінансування є міжбанківськими кредитними операціями, що реалізуються комерційними банками для мобілізації грошових ресурсів. Плата за продані кредитні ресурси встановлюється на основі офіційної ставки НБУ з рефінансування.
Існує певна залежність ставки МБК від ставки рефінансування НБУ. Ставка НБУ є нижньою межею можливих коливань ставки міжбанківського кредиту. Динаміка ставки рефінансування пов’язана з рівнем інфляції в країні, динамікою курсу гривні відносно долара США. У результаті зміни ставки рефінансування змінюється і ставка МБК, збільшуючись чи зменшуючись в окремі періоди.
У річному балансі кредити, отримані від банків, показуються у складі зобов'язань за статтею «Кошти банків» (рахунки 1300, 1310-1313, 1316, (1316), 1317, 1322, 1323, 1325, 1326, (1326), 1327, 1332, 1335, 1500П, 1600, 1600П, 1602, 1610-1612, 1615, 1617, 1620(10)-1624, (1626), 1627).
Кошти розміщені в інших банках відображаються в активах за статтею «Кошти в інших банках» (рахунки 1500, 1500 А, 1502, 1510-1512, 1515-1517, 1520(1), 1521-1525, (1526), 1527, 1580-1582, 1589, 1600А).