Курсовая работа: Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
Крім того, в західній літературі часто використовується термін «міжнародний інститyт» у трьох значеннях:
міжнародної конференції (конгресy);
міжнародної комісії (комітету);
міжнародної організації.
Усі ці установи, безумовно, мають родову спільність: міжнaродна сфера діяльності, міжнародний характер компетенції та відповідний механізм здійснення регулювання міжнародних відносин. А відрізняються вони своїм місцем та правовим станом у системі міжнародних відносин. Міжнародні конференції та міжнародні комісії, як правило, не є суб’єктами міжнародного права, а міжнародні організації – так.
Сучасні міжнародні конференції можна класифікувати за складом учасників, за географічним охопленням, цілями, piвнем і термінами скликання (рис. 1.3).
 Міжнародні конференції | ||||
    | ||||
| За складом учасників | За гоеграфічним охопленням | За цілями скликання | За рівнем скликання | За термінами скликання |
| Міжурядові | Глобальні | Для обміну думками | На найвищому рівні | Спеціальні (для конкретного випадку) ad hos |
| Неурядові | Регіональні | Для обговорення проблем та вироблення спільної заяви | На рівні міністрів закордонних справ | Регулярні |
| Змішані | Для підготовки або прийняття договору | На рівні офіційних осіб – керівників делегацій | Періодичні | |
Рис. 1.3 Систематизація міжнародних конференцій[4]
Міжнародні конференції є тимчасовими міжнародними органами, діяльність яких не регулюється міжнародно-правовими нормами через відсутність міжнародної правосуб’єктності. Робота конференцій будується згідно з власними правилами процедури і регулюється тимчасовими організаційними структурами.
Міжнародні комісії та комітети створюються зазвичай на основі міжнародної угоди, їхня діяльність має постійний характер, вони створюють певні механізми для її забезпечення, а тому більш, ніж конференції, схожі на міжнародні організації.
1.4 ТИПІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Проблеми класифікації міжнародних організацій пов’язані не стільки з великою кількістю їх, скільки з існуванням безлічі різних ознак, за якими можлива класифікація. Тому доцільніше вести мову не про класифікацію, а про типізацію організацій. При цьому треба виділити найважливіші критерії, на основі яких може бути запропонована найзручніша та наймісткіша, типологізація.
Міжнародні організації можна розрізняти щонайменше за трьома базовими критеріями: членство держав, географічне охоплення, компетенція. Крім того, характеристику можна доповнити ознаками юридичного статусу, характеру діяльності, періоду фукціонування та порядку вступу до організації (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
ТИПІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ[5]
| Критерії типізації | Типи організацій |
| Членство держав |
1) міждержавні (міжурядові) 2) недержавні 3) змішані |
| Географічне охоплення |
1) глобальні (всесвітні) 2) регіональні 3) субрегіональні |
| Компетенція (функціональне охоплення, спрямованість) |
1) універсальні (загальної компетенції) 2) спеціальні (вузької компетенції) |
| Характер повноважень (юридичний статус) |
1) міжнародні 2) наднаціональні |
| Характер діяльності |
1) регулювальні 2) контрольні 3) координаційно-інформаційні 4) консультативні |
| Період функціонування |
1) тимчасові 2) постійні |
| Порядок вступу до організації |
К-во Просмотров: 236
Бесплатно скачать Курсовая работа: Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
|