Вступ

Першими банківськими установами, що нагадували банки були окремі церковні храми. Вони були надійними для збереження цінностей недоторканість яких гарантувалася шанобливим ставлення до релігії (Ефейський, Дельфійський). Потім відкривалися торгівельні або ремісничі підприємства.

Банк (іт. банко-лавка). Попередниками банків Палії були середньовічні міняйли вони тримали грошові вклади від купців видававши при цьому письмове посвідчення про суму грошей. А також спеціалізовувались на обміні грошей різних міст та держав. З часом міняйли стали використовувати ці кошти для кредитування громадян міст та держав.

Банк – це особливий вид капіталотворчого пірпиємства, яке мобілізує вільні ресурси, клієнтів та інші грошові кошти. Розподіляє їх відповідно до потреб між суб’єктами ринкових відносин а також надає інші послуги.

Банки і банківська система – це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом.

У ринковій економіці вартість посередницького капіталу є однією із функцій ринкових сил, яка відображає поряд з іншими явищами попит і пропозицію фінансові цілі даного типу посередники, а також потенційний ризик як кінцевого споживача капіталу так і посередника, який забезпечує цей капітал.

Банківська система України сформувалась у 1991 р. і складається з двох рівнів. Така побудова пов’язана наглядом держави та перевагою у грошовій сфері.

1. Економіко-орган i зац i йна д i яльн i сть торезського в i дд i лення №3225 ВАТ «Ощадбанк»

1.1 Історична довідка

Ощадна справа – це діяльність, безпосередньо пов’язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Кожна людина так чи інакше зацікавлена в розумному заощадженні коштів та збільшенні свого добробуту. З огляду на історію виникнення ощадних кас можна зробити висновок, що і два століття тому люди піклувалися про покращення свого життя так само, як і зараз, і не остання роль у цьому належала саме ощадній справі.

У Західній Україні заощадження приватних осіб приймали окружні каси губернаторства. В 1783 році такі ж каси було засновано в Галичині. Згідно зі спеціальним цісарським привілеєм у 1843 році у Львові започатковує діяльність Галицька ощадна каса, гаслом якої було «Працюй та заощаджуй». Гарантом повернення коштів на першу вимогу та своєчасної виплати процентів для вкладників був Крайовий Сейм.

Значний вплив на розвиток ощадних кас на Заході України мав Австро-Угорський державний банк. Так, у Статуті ощадної каси міста Тернополя було зазначено, зокрема, що»… метою її створення є надання заможним верствам населення можливості безпечного збереження коштів і отримання процентів…». Необхідно додати, що така мета була дуже доречною для того часу, оскільки послугами ощадкас користувалися заможні громадяни.

Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово-банківській системі Західної України. Подальший розподіл території держави призвів до зруйнування єдиної мережі кас. Тільки після реформи 1924 року відновився розвиток ощадних кас на західних землях.

На відміну від західної частини України, на Сході ощадних кас було небагато і розміщувалися вони переважно у великих містах. В 1782 році, за рік до появи Галицької ощадної каси, було відкрито касу в Одесі – першу на східній території України. Примітною особливістю східноукраїнських ощадкас того часу було те, що вони не давали позик у приватні руки. Залучені у населення кошти ощадкаси направляли виключно на підтримку державного кредиту. Так тривало до 1895 року, коли було прийнято новий Статут (перший Статут – 1842 року), згідно з яким каси офіційно почали називати державними.

Цікаво, що клієнт мав право робити внески на книжку в будь-якій частині імперії. Право користування ощадкнижкою мали також й неповнолітні. Загалом на 1889 рік у Східній Україні діяло 125 ощадних кас (більшість – у Чернігівській губернії), які працювали при скарбницях. Як самостійні установи ощадкаси були лише у Києві, Харкові, Одесі та деяких інших великих містах.

У період 1917–1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу – в 1922 році.

Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців і їх обміну в 1924 році на карбованці. Крім цього, до повноважень ощадкас входило страхування заробітної плати робітників від знецінення.

Потрібно зазначити, що після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, що різнобічно залучали грошові кошти населення для державних потреб. Подальшому розвитку ощадних кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників та інших документів. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладника.

Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано Мінфіну у відання Держбанку. В результаті зміни підлеглості ощадкаси припинили передавати вклади у держбюджет і почали використовувати їх на створення єдиного союзного позичкового фонду (частка України в 1970 році – 19,6%). З 1972 року в ощадкасах запроваджується повний госпрозрахунок.

Наприкінці 70-х і особливо у 80-ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.

У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і проголошує свою незалежність. З проголошенням незалежності України Ощадбанк відокремлюється від Ощадбанку СРСР.

Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України «Про банки та банківську діяльність» Ощадний банк України набув спеціального статусу.

31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України – «Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (скорочена назва – Ощадбанк).

На сьогодні Ощадбанк – єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.

1.2 Загальна інформація про банк

Назва банку: Відкрите акціонерне товариство

«Державний ощадний банк України»

(Торезське відділення №3225 ВАТ «ОЩАДБАНК»)

Організаційно – правова форма: відкрите акціонерне товариство

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--