Курсовая работа: Моделі і методика побудови волоконно-оптичної системи передачі даних
При проектуванні цифрових ВОСП виникає потреба у розрахунках таких параметрів як довжина регенераційної дільниці та швидкодія системи. При проектуванні систем синхронізації мереж синхронної цифрової ієрархії також виникає необхідність визначення часу розповсюдження сигналів.
У волоконо-оптичних ЦСП довжина регенераційної дільниці обмежується двома чинниками: втратами в оптичному лінійному тракті та поширенням оптичних імпульсів, що викликається дисперсією світловодів. В загальному випадку виконуються два розрахунки довжини регенераційної дільниці, що обмежується цими чинниками та вибирається менше з одержаних значень.
Розрахунок довжини регенераційної дільниці, обмеженої загасанням оптичного сигналу
Довжина регенераційної дільниці, обмеженої втратами в оптичному лінійному тракті Lрвт, обмежується такими чинниками:
- середньою потужністю випромінювача Рв ;
- порогом чутливості ПРОМ Роmin ;
- втратами введення-виведення оптичного випромінювання aвв , aвив ;
- втратами у роз`ємних з`єднувачах aрз ;
- втратами у нероз’ємних з’єднувачах aнз ;
- загасанням оптичного кабелю aк .
На рис. 1 наведена модель волоконно-оптичного каналу, що відображає розподіл втрат на дільниці регенерації.
Рисунок 1 – Модель волоконно-оптичного каналу
Перш за все визначається енергетичний потенціал системи – різниця між ефективною потужністю оптичного випромінювання Реф ПОМ та порогом чутливості ПРОМ Р0min
.
Поріг чутливості ПРОМ Р0min
,
де е – заряд електрона; h – постійна планка; с – швидкість світла; η – квантова ефективність детектора; λ – довжина хвилі.
Ефективна потужність оптичного випромінювання визначається середньою потужністю джерела випромінювання, засобом кодування, температурною та часовою деградацією. Поріг чутливості ПрОМ – мінімальна середня потужність оптичного сигналу на вхідному оптичному полюсі ПрОМ, за якої забезпечується заданий коефіцієнт помилок. Середня потужність випромінювання ПОМ – середнє значення потужності оптичного випромінювання на вихідному оптичному полюсі ПОМ за заданий інтервал часу, у заданому куті та заданим струмом накачування. Ефективна потужність випромінювача повинна перевищувати всі втрати в оптичному лінійному тракті, рівень оптичної потужності на вході фотодетектора повинен бути більшим, ніж поріг чутливості Р0min на деяке значення, що зветься експлуатаційним (або енергетичним) запасом. Цей запас необхідний для врахування часової деградації компонентів ВОСП, а також підвищення втрат в ОК при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт при пошкодженнях (обривах) кабелю. Звичайно експлуатаційний запас дорівнює 6 дБ.
Визначимо ефективну потужність випромінювача
,
де Рв – середня потужність оптичного випромінювача, дБп; РТ – втрати внаслідок температурної деградації; Рк – втрати внаслідок кодування. При використанні кодів з поверненням до нуля Рк = 6 дБ, без повернення до нуля Рк = 3 дБ.
Допущення на температурну деградацію випромінювачів наведені в табл. 1.
Таблиця 1 – Допущення на температурну деградацію випромінювачів
Наявність температурної компенсації | Перепад температур, о С | Допущення на втрати, дБ |
Без компенсації | >10¸30 | 4 |
Без компенсації | £10¸30 | 2 |
З компенсацією | >10¸30 | 1 |
З компенсацією | <10¸30 | 0 |
Втрати під час з’єднання волоконних світловодів
Ефективність введення випромінювання у ВС визначається
,
де РВС – потужність, яка надійшла до ВС; РВП – потужність випромінювача.
Втрати при введенні випромінювання дорівнюють, дБ
.