Реалізація мети національної системи суддівської освіти передбачає вирішення довго-, середньо - та короткострокових завдань.

Довгострокове завдання полягає у забезпечення створення в Україні такої національної системи суддівської освіти, яка була б ефективним механізмом:

належної реалізації принципу верховенства права;

підвищенням адміністративних можливостей та надійності судової системи;

досягненням стану готовності судової системи до інтеграції України до Європейського Союзу.

Вирішення довгострокового завдання передбачає необхідність побудови цілісного, комплексного та системного підходу до запровадження єдиного державницького підходу до суддівської освіти. Зокрема, визначення та забезпечення сталого розвитку єдиного навчального центру, здатного забезпечити формування та реалізацію стратегічної державної політики у сфері суддівської освіти, акумулювати ресурсний потенціал, зокрема викладацький і фінансовий, виробляти єдину методичну та методологічну основу для відповідної освіти, забезпечити судовій системі наукову підтримку для її перспективного розвитку.

Середньострокове завдання полягає у забезпечення зменшення відсотка скасованих судових рішень судом вищої інстанції, скорочення (в можливих межах) терміну судових процедур та покращення ефективності судового адміністрування.

Вирішення середньострокового завдання передбачає необхідність побудови національної системи суддівської освіти, здатної забезпечити удосконалення теоретичних знань та практичних навичок суддів і працівників органів та установ судової системи, пов'язаних із змінами в суспільстві, які викликані здійсненням соціально-економічних реформ в Україні[1] .

Короткотермінове завдання полягає у забезпеченні оперативного вирішення поточних проблемних питань здійснення правосуддя.

Вирішення короткотермінового завдання передбачає необхідність забезпечення мобільності і гнучкості в управлінні навчальним процесом на етапах його поточного планування та реалізації.

1.2 Основні засади функціонування системи суддівської освіти

Формування та розвиток національної системи суддівської освіти базується на засадах визнання:

1) ключової ролі суддівського корпусу у визначенні основних засад, змісту та форм навчального процесу;

2) необхідності запровадження централізованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, основою якої є:

необхідність запровадження в Україні обов'язкового додаткового спеціалізованого навчання осіб, які прагнуть обійняти посаду професійного судді;

необхідність постійного, протягом усього терміну перебування на посаді вперше призначених професійних суддів, навчання з метою підготовки до обрання на посаду професійного судді безстроково;

необхідність забезпечення безперервного підвищення кваліфікації професійних суддів, обраних на посаду безстроково;

3) важливості для ефективного функціонування судової системи належної професійної підготовки працівників її органів та установ;

4) обов'язковості результатів навчання у спеціалізованому навчальному закладі для вирішення питання про призначення, обрання і просування по службі суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

1.3 Інституційна складова системи суддівської освіти

Національна школа суддів України функціонує при Державній судовій адміністрації України і є державним спеціалізованим навчальним закладом в Україні, мета якого передбачає формування кадрового потенціалу судової системи України, здатного ефективно реалізувати повноваження судової влади, а також сприяти впровадженню в Україні принципу верховенства права, становлення України як правової, демократичної держави.

Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України є відповідальними за формування та реалізацію державної політики у сфері становлення і розвитку національної системи суддівської освіти та науково-методичне забезпечення функціонування та перспективного розвитку судової системи України.

Визначення потреби у суддях здійснюється Державною судовою адміністрацією України за погодженням із Головою Верховного Суду України та Радою суддів України та є підставою для фінансування Академії суддів України із коштів Державного бюджету України.

З метою реалізації відповідної мети Національна школа суддів України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, проводить наукові дослідження з питань вдосконалення організації діяльності судів, вивчає світовий досвід організації діяльності судів, здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

З метою вирішення питання покращення доступу суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, а також ефективного використання людських, фінансових, часових та інших державних ресурсів Національна школа суддів України:

створює мережу регіональних відділень Академії суддів України та забезпечує поступове зміцнення їх матеріально-технічної та навчальної баз;

враховуючи зростаючу тенденцію до інформатизації суспільства, запроваджує передові форми навчання, засновані на сучасних досягненнях у галузі високих технологій[2] .

Необхідність забезпечення принципу системності, систематичності та безперервності реалізації суддівської освіти передбачає залучення додаткових послуг вищих навчальних закладів, державних та громадських організацій, у тому числі іноземних.

Державними замовниками таких послуг виступають Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, які укладають з відповідними юридичними та фізичними особами угоди про співпрацю.

З метою оцінки результатів навчання кандидатів на посаду професійного судді, працівника апарату суду та державної судової адміністрації Вища кваліфікаційна комісія суддів України створює Державну екзаменаційну комісію, до складу якої входять представники Академії суддів України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України. Порядок діяльності та повноваження Державної екзаменаційної комісії визначаються окремим Положенням.

Позитивне рішення Державної екзаменаційної комісії, висновок судді-наставника, голови суду, де стажувався кандидат, і висновок психолога, за результатами спостереження за кандидатом протягом усього терміну навчання враховуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при рекомендації особи на призначення (обрання) її на посаду професійного судді, а також встановленні вищого кваліфікаційного класу.