Система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації забезпечує єдність, системність і наступність у формуванні та реалізації відповідних освітніх заходів. Вони включають освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани визначають стратегічні напрямки реалізації державної політики у забезпеченні кваліфікованими кадрами апарат судів та державної судової адміністрації шляхом їх підготовки та перепідготовки.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани розробляються Академією суддів України, погоджуються з Радою суддів України і затверджуються Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України.

Поточні навчальні плани забезпечують реалізацію державної політики у сфері безперервного підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації[5] .

Загальнодержавні поточні навчальні плани розробляються Академією суддів України за поданням голів місцевих та апеляційних судів та затверджуються Вченою радою Академії суддів України на кожний поточний рік.

Порядок розробки відповідних планів визначається Академією суддів України і є обов'язковим для всіх учасників реалізації суддівської освіти.

Основні засади матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування національної системи суддівської освіти

Ефективне функціонування суддівської освіти потребує створення належної матеріально-технічної та фінансової бази спеціалізованого навчального закладу, покликаного формувати і реалізовувати відповідну державну політику, - Академії суддів України та її регіональних відділень.

Особлива увага приділяється створенню самодостатньої навчальної бази:

спеціально обладнаних класів для проведення навчальних судових процесів;

класів дистанційного навчання;

лінгафонних класів для вивчення іноземних мов, бібліотеки тощо.

Фінансування національної системи суддівської освіти здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел.

Основне джерело фінансування національної системи суддівської освіти є Державний бюджет України.

Обґрунтування щодо визначення обсягу та напрямків фінансування видатків національної системи суддівської освіти готуються Академією суддів України та враховуються Міністерством фінансів України під час розробки Державного бюджету України на відповідний рік.

Фінансування видатків національної системи суддівської освіти, зокрема, включають:

стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі. Таке фінансування визначається окремою статтею Державного бюджету України на відповідний рік у розрізі видатків Академії суддів України;

виплату стипендій слухачам Академії суддів України - кандидатам на посаду професійного судді в розмірі не менше дві третини від середньомісячної заробітної плати судді місцевого суду загальної юрисдикції;

видатки на навчання із підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Видатки на фінансування Академії суддів України визначаються з урахуванням зменшеного у двічі нормативу співвідношення чисельності науково-педагогічних працівників Академії суддів України до контингенту слухачів, аспірантів та докторантів.

Формування та реалізація державної політики у сфері суддівської освіти не повинна залежати від міжнародної (іноземної) допомоги, яка виступає лише як додаткове джерело.

Плата третіх осіб за послуги Академії суддів України, не пов'язаних з її основною діяльністю, за погодженням з Вченою радою Академії суддів України використовуються на розвиток національної системи суддівської освіти[6] .

2. Проведення тестування кандидатів на посаду судді

2.1Загальні положення

Це Положення розроблене з урахуванням Законів України „Про судоустрій України”, „Про статус суддів”, „Про Вищу раду юстиції”, рекомендацій парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні”, схвалених постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1245, Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361, та визначає порядок проведення тестування кандидатів на посаду судді районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду, військового суду гарнізону, господарського суду Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя, окружного адміністративного суду, утвореного в окрузі відповідно до Указу Президента України (далі - місцевого суду загальної юрисдикції), а також апеляційних судів у визначених законом випадках, яке є невід’ємною частиною конкурсного відбору кандидатів на вакантні посади суддів, а також визначає методику формування тестових завдань, оцінювання відповідей на тестові завдання.

Тестування має бути критеріально-орієнтованим, метою якого є перевірка рівня знань кандидата на посаду судді юридичних дисциплін, розуміння окремих положень законів та нормативно-правових актів України, вміння орієнтуватися у законодавстві України та основних міжнародних правових актах, а також перевірка рівня знань аcquis communautaire, практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини і постанов Пленуму Верховного Суду України.

Організаційне забезпечення проведення тестування здійснюється Державною судовою адміністрацією України. Роботу з підготовки та проведення тестування здійснює Національна школа суддів України. Заходи, спрямовані на підготовку та проведення тестування, фінансуються в установленому порядку за рахунок коштів, виділених на такі цілі.

2.2 Порядок розробки та затвердження тестів

Розробка тестів здійснюється Академією суддів України, яка відповідно до статті 129 Закону України „Про судоустрій України" є державним навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів. До розробки тестів Академією суддів України залучаються фахівці у відповідній галузі.

Тести складаються державною мовою та мають містити запитання для перевірки знань:

Конституції України, рішень Конституційного Суду України,

конституційного права;