Курсовая работа: Нормативно-правовий акт

Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, що видається на основі закону і відповідно до закону. Підзаконні акти володіють меншою юридичною силою, аніж закони. Вони базуються на законах і не можуть суперечити їм. Але слово «підзаконний» означає меншу юридичну обов’язковість цього нормативно-правового акта. Підзаконний акт володіє достатньою юридичною силою. Він посідає важливе місце в усій системі правового регулювання, оскільки забезпечує виконання законів шляхом конкретизованого, деталізованого, нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин. Юридична сила підзаконних актів залежить від органів держави, що приймають цей документ, від їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Вони повинні відповідати не тільки Конституції і законам, а також і іншим нормативно-правовим актам, що мають більш високу юридичну силу. Наприклад, акти Міністерства освіти Україні повинні відповідати не лише Закону про освіту, але й нормативним документам Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

Ознаки підзаконного акта:

1. Приймається на основі закону, тобто відповідно до нього

2. Спрямований на його реалізацію, тобто має на мети розвиток закону

Види підзаконних актів в Україні:

Загальні (поширюються на всіх осіб у межах держави).	Акти парламенту (постанови). Акти уряду (постанови). Акти Президента ( укази).
Відомчі (поширюють дію на організації і її осіб, чи її окремої ланки).	Акти міністерств ( накази, інструкції, положення). Акти державних комітетів (постанови, накази, рішення, розпорядження). Акти центральних органів господарського управління і контролю ( накази, постанови, положення, рішення, розпорядження).
Локальні ( мають внутрішню дію).	Акти управління, прийняті в державних і комерційних підприємствах, установах та інших організаціях (накази, інструкції тощо).
Міжвідомчі ( поширюють дію на ряд міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного і місцевого самоврядування).	Деякі акти Міністерства економіки, Міністерства залізничного транспорту та деяких інших міністерств України мають міжвідомче значення. У «Рекомендаціях з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів» 1998 р. Вказується, що акти цих міністерств є обов’язковими для інших міністерств.
Місцеві (мають територіально обмежену дію).

2. За змістом

Такий поділ є умовним. Він пояснюється тим, що не в усіх нормативно - правових актах містяться норми однорідного змісту. Є акти, які містять норми тільки однієї галузі права-наприклад трудове, сімейне та кримінальне законодавство. Однак поряд з галузевими актами діють акти, що мають комплексний характер. Вони включають до себе норми різних галузей права, що обслуговують певну сферу суспільного життя. Господарське, торгівельне, морське законодавство-приклади комплексних актів.

3. За обсягом і характером дії.

- акти суспільної дії, що охоплюють всю сукупність визначених відносин на всій території;

- акти обмеженої дії-поширюються тільки на частину території або на визначених осіб, що знаходяться на даної території;

- акти надзвичайної дії (їх регулятивні можливості реалізуються тільки після наступу того стану, на який він розрахований-наприклад воєнне положення);

Розділ 3: Межі дії нормативно-правового акту

Будь який нормативно правовий акт має межі своєї дії. Дія нормативно-правових актів у часі визначається двома моментами: моментом вступу нормативно-правового акту в юридичну силу і моментом припинення дії нормативно-правового акту.

3.1 Дія нормативно-правового акту у часі

Якщо в нормативно-правовому акті зазначено час його вступу в дію, то с цього моменту він вступає в силу. Так у Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 27.02.2001р. зазначено, що він вступає в дію через рік після моменту опублікування, тобто 27.02.2002р. Також нормативно-правові акти можуть вступати в силу одразу з моменту прийняття - наприклад Конституція України вступила в силу з моменту ії прийняття¹³ .

Якщо порядок вступу не оговорюється, то закони вступають в дію за загальним правилом, встановленим законодавством-нормативні акти парламенту Україні починають діяти на всій території після десятиденного терміну їх оприлюднення( повинні бути оприлюдненими протягом п’ятнадцяти днів після підписання і прийняття до виконання президентом України). Закони та інші нормативно-правові акти оприлюднюються в спеціальних виданнях¹⁴ . Контроль за своєчасністю і правильністю опублікування нормативно-правових актів здійснює Міністерство Юстиції України.

Як можна побачити, термін вступу в силу різних акті різний. І це зрозуміло, бо самі акти, по відношенню до яких встановлюються ці терміни, відріжняються між собою. Логічним є положення, багаторазово перевірене державно-правовою практикою різних країн, у відповідності з якім «початок дії закону може бути навмисно відтягнуто через особливу важливість і складність

Для більш складних і більш важливих нормативно правових актів термін вступу в дію повинен бути більшим, ніж для всіх інших нормативно-правових актів. Це викликано тим, що для ознайомлення та вивчення, а в деяких випадках і для підготовки ті прийняття необхідних мір, які пов’язані з реалізацією правових положень, потребується більше часу та зусиль, ніж це потребується по відношенню до менш складних нормативно-правових актів (наприклад прийняття нового податкового кодексу). Також важливі не тільки терміну вступу в дію нормативно-правових актів, а ще й засіб:

Нормативно - правові акти сучасності починають діяти одночасно по всій території, на яку вони розраховані, але не виключається можливість, у випадку необхідності, поступового введення в дію того чи іншого нормативно-правового акту.

Але при всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування. Тобто нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, але не доведені до відома громадян у порядку, встановленому законом не є чинними. Момент набуття чинності нормативно-правового акту залежить від того, хто є суб’єктом його прийняття (народ, уряд, президент, парламент) і яким є його зміст (присвячений він громадянам чи має графи «секретно»). Наприклад, неопубліковані акти Верховної Ради або Президента України вступають в силу з моменту їх одержання державними органами, тобто оприлюдненням такого акту вважається доведення його до відома установ на

Втрата юридичної сили нормативно-правовим актом відбувається з моменту:

- закінчення терміну, на який він був прийнятий;

- зміни обстав, на який був розрахований;