Курсовая работа: Облік доходів підприємств

1.3 Оцінка доходу

У бухгалтерському обліку дохід відображають у сумі справедливої вартості активів – отриманих або тих, що мають бути отримані.

Сума доходу, яка виникає у результаті господарської операції, як правило, визначається за домовленістю між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка може бути отримана, з урахуванням будь-якої торгової знижки, наданої підприємством.

Приклад

Підприємство відвантажило товар покупцеві за контрактною вартістю 12000 грн. (вартість товару – 10000 гри., ПДВ – 2000 грн.). Собівартість товарів – 9000 грн., адміністративні витрати – 500 грн., витрати на збут – 200 грн. Треба:

1. Відобразити цю операцію на рахунках бухгалтерського обліку, якщо перша подія: а) відвантаження товару; б) оплата товару.

2. Визначити суму податку на прибуток за обліковими даними.

3. Визначити фінансовий результат. В обліку ці операції відображають такими проводками (табл. 1.3.):

Таблиця 1.3

№п/п Зміст операцій Кореспонденція рахунків Сума, грн.
Дебет Кредит
1 2 3 4 5
А. Перша подія – відвантаження
1. Відображено дохід від реалізації товарів у момент відвантаження 361 702 12 000
2. Відображено виникнення податкових зобов'язань за ПДВ 702 641 2000
3. Списано суму доходу на фінансовий результат 702 791 10000
4. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000
5. Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902 9000
6. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000
7. Списано витрати на збут 791 93 200
8. Одержано грошові кошти 311 361 12000
Б. Друга подія – оплата
1. Надійшла передоплата товарів 311 681 12000
2. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 643 641 2 000
3. Відображено дохід від реалізації товарів у момент відвантаження товарів 361 702 12 000
4. Списано податкові зобов'язання за ПДВ 702 643 2000
5. Списано суму доходу від реалізації товарів на фінансовий результат 702 791 10000
6. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000
7. Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902 9000
8. Проведено залік заборгованостей 681 361 12000
9. Списано адміністративні витрати 791 92 500
10. Списано витрати на збут 791 93 200
Визначення податку на прибуток і фінансового результату
1. Визначено податок на прибуток та відображено його у фінансових результатах: ((10 000 – 9 000 – 500 – 200) х 0,3) 981 791 641 981 90 90
2. Визначено суму нерозподіленого прибутку: (10 000 – 9 000 – 500 – 200 – 90) 791 441 210

На кредиті субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» відображають загальну суму доходу включно з податком на додану вартість, сума якого відтак відображається на дебеті цього рахунка. На фінансовий результат діяльності підприємства відносять лише суму чистого доходу від реалізації товарів.

У разі відстрочення надходження грошових коштів (або їхніх еквівалентів) справедлива вартість компенсації може бути нижчою за номінальну суму одержаних грошових коштів чи ту, яку буде одержано. Різниця між справедливою вартістю і номінальною сумою грошових коштів або їхніх еквівалентів, що будуть одержані за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), визнається доходом у вигляді відсотків. Наприклад, підприємство може надати покупцеві відстрочення платежу за відвантажений товар (безвідсотковий кредит). Справедлива вартість компенсації в такому разі визначається дисконтуванням майбутніх надходжень із використанням умовної ставки відсотка. Різниця між визначеною таким чином вартістю і сумою компенсації, що надійшла, визнається доходом у вигляді відсотків у момент одержання грошових коштів.

2. Облікова політика підприємства

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто облікова політика конкретного підприємства залежить від політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

Політика обліку –це сфера нормалізації обліку через певні правила, стандарти, методологічні норми з метою визначення загальних і докладних принципів функціонування обліку в даній країні (об'єднанні країн) на певний період.

Розмежування понять теорії, політики і практики має принципове значення для практичного розуміння політики обліку.

Теорія обліку не є національною, вона має за мету розробити загальні методи ведення обліку, такі, наприклад, як подвійний запис, рахунок, інвентаризація, складання балансів, способи оцінки і реєстрації господарських подій, таких як фінансова звітність тощо. Теорія обліку є не тільки наднаціональна, але й над часова. Наведені вище елементи методу обліку не зазнають змін, їх лише доповнюють в частині зміни організації та форми ведення обліку. Двоїстість, наприклад, є законом подвійного запису в усьому світі і ніяким змінам не підлягає.

В той же час політика обліку має і національний характер та відображає особливості ведення обліку кожного окремого господарюючого суб'єкта.

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» змінив існуючі раніше правила та принципи ведення обліку, а нововведення Закону, які практично вже реалізовані, змінили і доповнили існуючий донедавна, стереотип про єдиний і незмінний облік в усій державі.

На фоні стандартизації обліку створилась міжнародна стандартизація, що має наближені риси макрополітики обліку до принципів теорії обліку.

Враховуючи те, що багато держав пов'язані виключно з власною політикою бухгалтерського обліку або частково з використанням міжнародної політики бухгалтерського обліку, на рис. 1. представлено її відповідну класифікацію.

Політику бухгалтерського обліку слід розуміти як сферу діяльності державних органів (наприклад, Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України) або інститутів, утворених через державні та міжнародні об'єднання бухгалтерів і направлені на нормалізацію чи стандартизацію бухгалтерського обліку. Політика обліку випливає з рівня значення норм у правовому врегулюванні технології ведення бухгалтерського обліку, які здобули перевагу над звичайними традиційними способами організації та ведення обліку.

Політику бухгалтерського обліку називають ще сферою діяльності нормалізації, яка знаходиться між практикою і теорією бухгалтерського обліку. Сформульована в такий спосіб сфера політики бухгалтерського обліку має загальний характер і не охоплює всієї облікової політики.

Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Отже, облікова політика– сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Основна її мета – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві та є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Наказ про облікову політику може складатись з таких розділів:

Преамбула

1. Організація бухгалтерської служби па підприємстві.

2. Методологічні аспект

К-во Просмотров: 405
Бесплатно скачать Курсовая работа: Облік доходів підприємств