Курсовая работа: Облік і контроль розрахунків з покупцями і замовниками
Кошти підприємства підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх касах у межах установленого банком ліміту.
Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:
- платіжних доручень;
- платіжних вимог-доручень;
- розрахункового чека;
-платіжної вимоги;
-акредитива.
Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.
Кожен з документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.
На підставі Закону України від 06.10.1995 р. № 372/95-ВР «Про внесення змін до статті 460 цивільного кодексу Української РСР» встановлений загальний термін для захисту права за позовом особи, право якої порушене (позовна давність), тривалістю три роки. (Набув чинності з 27.07.1995 р.)
Термін позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з моменту відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) або з моменту здійснення розрахунків, передбачених умовами договору.
Якщо умовами договору не передбачені ці терміни, тоді відлік терміну позовної давності починається з:
а) дати надходження коштів на поточний рахунок підприємства-продавця (якщо товари замовникові не відвантажені, роботи не виконані);
б) дати відвантаження підприємством-постачальником продукції, надання послуг (якщо оплата від замовника (покупця) не надходила);
в) дати оприбуткування товарно-матеріальних цінностей підприємством-покупцем або відображення в бухгалтерському обліку виконаних робіт, наданих послуг підприємством-замовником (якщо оплата не здійснена).
Існують і скорочені терміни позовної давності (до шести місяців), зокрема за позовами:
а) про недостачу проданих речей;
б) про оплату продукції низької якості;
в) про виявлені недоліки в роботі за договором підряду;
г) про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення.
Зміна терміну позовної давності не допускається.
Закінчення терміну позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
Суми кредиторської заборгованості, по яких закінчився термін позовної давності відносяться на результати фінансово-господарської діяльності у наступному місяці після закінчення терміну позовної давності і відображуються у складі інших операційних доходів на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». При списанні з балансу кредиторської заборгованості з терміном позовної давності, що минув, виникає об'єкт обкладення податком на додану вартість і відображується в обліку методом «червоне сторно» за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Наявність дебіторської заборгованості свідчить про вилучення коштів з обороту підприємства. Вона виникає з вини покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи (надані послуги).
Для стягнення дебіторської заборгованості встановлені також терміни позовної давності. Дебіторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансової діяльності після того, як були прийняті всі заходи для її стягнення (пред'явлення претензій, позовів до суду (господарського суду) до дебіторів-підприємств і до суду –до фізичних осіб).
Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:
16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;
37 «Розрахунки з різними дебіторами»;