Курсовая работа: Облік основних засобів підприємства
Типова форма №03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж буудівельної машини, що взята напрокат» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, яку було взято напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.
Типова форма №03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об’єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий – у місцях експлуатації основних засбів замість форми №03-9 «інвентарний список основних засобів».
Типова форма №03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.
Типова форма №03-8 застосовується при ручній обробці блікової інформації для обліку руху основнх засбів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примінику.
Типові форми №03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), №03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), №03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації.
Поряд з інвентарними картками аналітичний облік основних засобів здійснюється у книзі обліку основних засобів, або у Відомості 4-М при спрощеній формі обліку. У книзі або у відомості обліку основних засобів реєстрацію об’єктів основних засобів здійснюють у розрізі конкретних підрозділів підприємства з розмежуванням їх за обліково-класифікаційними групами.
2.2 Амортизація (знос) основних засобів
Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу.
Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного викорастання.
Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є б’єктом амортизації.
Строк корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об’єкт або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.
Строк корисної експлуатації визначає само підприємство з урахуванням наступних чинників:
1) очікувальної потужності або фізичної продуктивності об’єкта;
2) очікуваного фізичного зносу;
3) очікуваного морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);
4) правових або аналогічних обмежень одо використання об’єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою або законодавством, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об’єктів тощо).
Оскільки строк корисної експлуатації визначають, виходячи з користі об’єкта основних засобів для конкретного підприємства, він може бути коротший за нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.
Строк користного використання може змінюватися:
1) у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;
2) у разі капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.
Результати зміни строку корисного використання об’єкта впливають на величину амортизації об’єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередній період не коригується.
Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.
Можна виділити наступні основні вимоги до амортизації основних засобів:
1) вартість об’єкту, що амортизується, повинна списуватись систематично протягом строку корисної служби;
2) метод амортизації, який використовується, повинен відображати процес споживання підприємством економічних вигід, що одержуються від об’єкта;
3) амортизаційні відрахування за кожний період часу повинні визнаватись як дохід, крім випадків, коли вони включаються до балансової вартості іншого активу.
Згідно з П(с)БО №7 амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методів, показаних на рисунку 2.1.
 | ||
| ||