Курсовая работа: Облік розрахунків з різними дебіторами

ВСТУП

Докорінна перебудова економічних відносин в агропромисловому комплексі на сучасному етапі потребує раціональної організації бухгалтерського обліку та підвищення його ролі в управлінні господарською діяльністю. Це дозволяє не тільки виявляти приховані резерви, викривати порушення режиму економії, паливної та фінансової дисципліни, але й попереджувати та вчасно усувати можливі витрати та необґрунтовані витрати. Бухгалтерський облік створює передумови до максимального використання виявлених резерві, соціального та економічного витрачання виявлених резервів, цільового та економного витрачання коштів відповідно до затверджених кошторисів витрат.

Бухгалтерський облік на сільськогосподарський підприємствах повинен бути організований таким чином, виходячи з зазначених вимог, щоб забезпечити повноту даних про наявність основних засобів, тварин, насіння та кормів, мінеральних добрив, отрутохімікатів, пального та мастил, запасних частин, інших матеріалів на будь-яку дату, а також про всі їх надходження і вибуття за певний проміжок часу; своєчасність проведення розрахунків з постачальниками за придбані запаси чи надані послуги (виконані роботи), а також по сплаті кредитів і податків; чітке відображення витрат виробництва, повне оприбуткування виробленої продукції, достовірність її калькуляції і оцінку при переробці та реалізації для вивчення фінансових результатів; чіткий контроль за виконання договірних зобов’язань щодо обсягів і строків реалізації продукції, правильності застосування реалізаційних цін, знижок і націнок до них, складання точної, повної та своєчасної звітності.

Бухгалтерський облік як система передбачає використання такої його підсистеми як управлінський облік, що дає змогу надати керівництву підприємства оперативну економічну інформацію, яка створює можливості планування та контролю ефективності використання засобів підприємства.

Управлінський облік – це підготовка, інтерпретація, узагальнення, накопичення, оформлення та передача інформації управлінському персоналу для прийняття ним відповідних рішень.

Дана інформаційна система має внутрішній характер і пристосована до потреб конкретного підприємства, тобто є індивідуалізованою.

Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за господарською діяльністю підприємств є основою зміцнення фінансової дисципліни. Здійснюючи суцільне та безперервне відображення всіх операцій, пов’язаних з веденням господарської діяльності, бухгалтерський управлінський облік дозволяє не тільки систематично зіставляти їх з затвердженими нормативами, але й встановлювати причини відхилень фактичних витрат від затверджених нормативів, визначити найбільш ефективні норми витрат, підвищувати рівень бюджетного та кошторисного планування.

Бюджетна установа відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом.

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.

1. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальні положення бухгалтерського обліку

16.07.1999р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей закон зокрема закріпив використання при реформуванні бухгалтерського обліку в нашій країні міжнародних стандартів фінансової звітності.

Бухгалтерський облік – це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, спільних підприємств, акціонерних товариств), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахунків підрозділів.

Завданнями бухгалтерського обліку є:

- Виявлення обсягу випуску продукції;

- Придбання товарів і сировини, виявлення фактичних витрат на виготовлення продукції;

- Реалізація товарів;

- Аналіз та контроль за собівартістю продукції;

- Зниження собівартості;

- Визначення та аналіз кінцевих результатів діяльності підприємства.

Предметом бухгалтерського обліку є господарські факти, явища та процеси, що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення.

Процес бухгалтерського обліку охоплює усе виробництво, розподіл, обіг та споживання продукції, що виготовляється.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність прийомів та процесів, за допомогою яких в обліку відображається уся господарська діяльність підприємства.

Метод бухгалтерського обліку має ряд елементів. Головні з них:

Документація. За допомогою документації відображаються господарські операції підприємства у визначених носіях – на технічних носіях чи паперових бланках.

Інвентаризація. Це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом обміру, оцінки, перерахування всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські рахунки. Вони призначені для обліку руху та наявності господарських засобів, коштів та їх джерел.

Подвійний запис. Подвійний запис випливає із фінансово-економічної суті відображення господарських операцій.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--