Курсовая работа: Облік та контроль розрахунків за виплатами на соціальні заходи в ДП НДГ "Україна" ЖНАЕУ Черняхівського району Житомирської області

Актуальність теми дослідження. Особливого значення в період становлення економіки України надається системі соціального захисту населення. Питання соціального забезпечення насамперед вирішує система соціального страхування як система підтримки незахищених верств населення з боку держави.

Сьогодні в Україні гостро стоїть питання соціального розвитку економіки. Характерною ознакою цивілізованості тієї чи іншої країни є не лише економічне зростання, а й зростання добробуту громадян, що взаємопов'язано.

Соціальне страхування виявляється як система специфічних відносин щодо перерозподілу національного доходу. Її економічний зміст полягає у формуванні спеціальних страхових фондів за рахунок обов'язкових страхових внесків працівників та роботодавців та у використанні коштів цих фондів для компенсації втрати трудового доходу чи його підтримки внаслідок дії універсальних соціальнихризиків.

Донині соціальне страхування виконує свою головну роль - захист процесу відтворення робочої сили в частині відшкодування втрати трудового доходу в результаті настання певного виду соціального ризику. По суті соціальне страхування є важелем перерозподілу грошових ресурсів у суспільстві, його функціонування пов'язане із станом розвитку економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій і, відповідно, на збільшення розміру страхових внесків. Водночас слід наголосити ще на одній важливій функції соціального страхування, а саме -страхування забезпечує не лише грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює певні правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці.

Соціальне страхування передбачає такі важливі види економічної підтримки громадян, як: грошові виплати, компенсація, витрати на лікування, реабілітацію, перепідготовку та перекваліфікацію, а також профілактику. Таке страхування здійснюється одночасно з соціальною допомогою та соціальним забезпеченням як важливими формами соціального захисту громадян, однак відрізняється від них джерелами формування фінансових ресурсів, принципами їх організації, видами та формами виплат грошових коштів. Нині в Україні система державного соціального страхування складається з: пенсійного страхування, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття та страхування від нещасного випадку на виробництві. Передбачається запровадити обов'язкове медичне страхування.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень, аналіз сучасного стану обліку соціального страхування, виявлення недоліків та проблеми розрахунків за соціальним страхуванням, розробки пропозицій щодо вдосконалення обліку, виявлення резервів для покращення розрахунків. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

- розглянути теоретичні аспекти обліку операцій зі страхування;

- дослідити облік розрахунків за страхуванням на підприємстві;

- розглянути організацію та методику економічного аналізу, контролю та аудиту розрахунків із страхування;

- дослідити організацію бухгалтерського обліку та аудиту операцій зі страхування із застосуванням комп'ютерних інформаційних систем.

Об‘єктом дослідженняє розрахунки за страхуванням на ДП НДГ «Україна».

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та організаційно-методичні питання побудови обліку, аналізу і аудиту розрахунків за страхуванням.

Методи дослідження. При підготовці курсової використано наступні методи: монографічний – для детального вивчення об‘єкта дослідження; порівняння – для виявлення спільних рис та відмінностей досліджуваних процесів і явищ; аналізу та синтезу – для деталізації об‘єкта дослідження шляхом його розчленування на складові частини; групування – для виявлення концептуальних ознак об‘єкта дослідження; середніх і відносних величин – для визначення рівня ефективності досліджуваних процесів; розрахунковий – для підрахунку економічного ефекту на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу розрахунків за страхуванням, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності облікової інформації, про стан розрахунків з фондами соціального страхування, що дасть змогу повніше використовувати резерви підприємства. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції з вдосконалення обліку, аналізу та контролю розрахунків за страхуванням. Основні положення і висновки дипломної роботи можуть бути застосовані при подальшому проведенні наукових досліджень на обрану тему, а також для практичного застосування на досліджуваному підприємстві чи інших господарюючих суб’єктах.

Структура і обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 88 сторінок друкованого тексту. Робота містить 8 рисунків, 12 таблиць, ___додатків. Список використаних джерел налічує 69 найменувань.

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків за страхуванням

1.1 Загальноекономічні аспекти обліку розрахунків зі страхування

Держава гарантує кожному громадянину право на працю, задовольняє потреби у здобутті освіти, охороні здоров'я, підготовці кадрів, забезпечує мінімальний рівень заробітної плати, пенсії, соціальних виплат. У ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає «право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Реалізація такого права на практиці — це забезпечення достатнього рівня добробуту громадянам держави, що відповідає міжнародним умовам, а саме ст. 22 Загальної декларації прав людини та ст. 9 Міжнародного пакету про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., з якої випливає, що держави, беручи участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний захист, включаючи соціальне страхування.

Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев'ять основних видів соціальних допомог: медичне обслуговування; допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві; родинна допомога; допомога за умови вагітності та пологів; допомога за інвалідністю; у разі втрати годувальника.

Основні напрями соціальної політики України відповідають чинному законодавству. Слід виокремити основні складові соціального захисту населення України:

1) соціальне забезпечення;

2) соціальна допомога;

3) соціальне страхування

Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

— наявністю громадян, котрі не беруть участі у суспільно корисній праці,а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати;

— наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості її реалізувати.

Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

Соціальні аспекти полягають у створенні всеосяжної та універсальної системи захисту всіх верств населення від усіх чинників нестабільності. Наявність такої системи свідчить про ефективну соціальну політику держави, направлену на задоволення потреб громадян.

З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.