Курсовая работа: Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

По даному рахунку облік ведуть за кількістю, масою (за винятком звірів і бджолосімей) та вартістю. Молодняк ВРХ, овець, коней обліковують за статево-віковими групами по роках народження, свиней – по місяцях, а птиці – по днях. Звірів обліковують за видами, кролів – за породами. Молодняк тварин племінних порід кожного виду обліковують за породами.

При вирощуванні і відгодівлі тварини збільшують свою живу масу, отже, і вартість. Тому їх щомісяця зважують повністю (ВРХ, свиней), або вибірково (овець, птицю) чи визначають вартість приросту виходячи з кількості кормо-днів та їхньої вартості. На вартість їхнього приросту тварин щомісяця до оцінюють.

На мою думку потрібно, щоб на кожному племінному підприємстві, птахофабриці, комплексах з виробництва продукції тваринництва на промисловій основі, м’ясокомбінатах облік вівся правильно та своєчасно. Потрібно, щоб постійно з’являлися нові продуктивні види тварин, а також знизити вибуття тварин внаслідок падежу. Зробити так, щоб тварини вибуваючи в реалізацію приносили прибуток, а дохід (виручка) від реалізації йшов на розширення і вдосконалення галузі на кожному сільськогосподарському підприємстві. А це дасть поштовх для розширення галузі тваринництва в Україні. Спеціалістів у нас є багато, тому зробити це буде неважко. Але для цього потрібен час та терпіння.

Розділ 1. „Операції по обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі”.

1.1 Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку.

Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію виробництва, і відповідно на побудову бухгалтерського обліку. До таких специфічних об’єктів обліку, яких немає жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та відгодівлі.

В сучасній економічній ситуації в Україні значно зменшилися обсяги поголів’я тварин та птиці.

У господарствах суспільного сектору вирощується близько третини від загального поголів’я худоби та птиці в усіх категоріях господарств. Я якщо розглянути якісний стан тварин, то у приватному секторі це високопродуктивна, життєздатна, високо вгодована худоба з низькою яловістю та відсутністю падежу.

Тому значним резервом поповнення поголів’я тварин і особливо молодняку великої рогатої худоби для господарств суспільного сектору залишаються підсобні господарства населення.

Молодняк тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі складають особливу групу матеріальних оборотних засобів. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні та відгодівлі є незавершеним виробництвом галузі тваринництва тому, що вони постійно змінюють свою масу і оцінку. Ці зміни пов’язані з витратами на утримання тварин і їх годівлю до моменту їх реалізації, забою або переведення до основного стада.

Поряд з цим після вирощування та відгодівлі, тварини цієї групи можна реалізовувати забивши на м’ясо, що зумовлює віднесення їх до матеріальних оборотних засобів.

На сьогоднішній день за відсутності інших П(С)БО відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, молодняк тварин і тварин на відгодівлі (якщо вони оцінюються відповідно до вищеназваних П(С)БО 9) відносять до запасів тому, що вони відповідають визначенню запасів як активів, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності і перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Для відокремлення процесу виробництва в тваринництві від інвентарного обліку тварин, в бухгалтерському обліку введені окремі синтетичні рахунки, які з одного боку, дають змогу накопичувати і систематизувати витрати на вирощування та відгодівлю тварин, стежити за збільшенням їх живої маси, а з другого – вести облік наявного поголів’я, його живої маси, вартості на початок звітного періоду, а також змін цих показників за звітний період.

До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів’я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварин, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада – ще й корів первісток від моменту розтелення до реалізації, а також сім’ї бджіл.

Сільськогосподарські підприємства в цей об’єкт включають і тварин переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.

Не включають до складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, поголів’я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м’ясного напряму; свиноматки без тих, що перевіряються, кнури; вівцематки, барани-плідники та валухи, кози та козли) та робочої худоби (коні, воли тощо).

В процесі вирощування молодняку та відгодівлі худоби, в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів’я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та у громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана із основного стада. Тварини ростуть, переходять із однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а відповідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслідок реалізації м’ясокомбінатам, іншим підприємствам та громадянам; частину переводять до основного стада; частину забивають на м’ясо та мають місце випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок тощо. Всі ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку.

1.2 Завдання обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Основними завданнями обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі в сільськогосподарських підприємствах є:

-Постійне забезпечення керівників і спеціалістів оперативною інформацією про наявність поголів’я тварин за їх видами і статево-віковими групами для прийняття управлінських рішень;

-Своєчасне та правильне оформлення відповідними документами операцій та забезпечення достовірних даних про всі зміни, що відбуваються у складі поголів’я тварин на вирощуванні та відгодівлі і одержання продукції;

-Контроль за збереженням тварин в місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху; виявлення втрат від загибелі тварин і причини цього та виявлення винних осіб; здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин;

-Забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів’я з метою визначення потреб виробничих підрозділів в кормах на кожен день;

-Забезпечення щомісячного зважування тварин, щоб мати точні дані про приріст живої маси для визначення результатів вирощування та відгодівлі тварин;

-Правильне обчислення первісної вартості тварин при їх надходженні; оцінка їх при вибутті.

Відповідальний за облік молодняку на фермах і в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства – головний бухгалтер і бухгалтер з обліку в тваринництві.

Необхідними передумовами здійснення контролю за збереженням молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є:

-Перевірка чисельності тварин та їх обов’язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпустку;

-Проведення контролю за своєчасним і правильним веденням обліку поголів’я на фермах;