Курсовая работа: Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
-Встановлення переліку осіб і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, якщо вони відповідають за приймання і відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин;
-Звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб за згодою головного бухгалтера;
-Затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин в господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку на їх вивезення за межі підприємства). Списки цих осіб, а також зразки їх підписів повинні бути передані в структурні підрозділи (на ферму, бригаду, цехи тощо).
1.3 Нормативно-інструкційна та спеціальна література по темі „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.
В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами. Основними документами, якими керуються при обліку „Тварин на вирощувані та відгодівлі” є:
1. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”.
2. Нормативним документом, що регулює порядок і процедуру проведення інвентаризації, є Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 94 р. № 69.
3. Найбільш широко, враховуючи прийняті нові нормативні документи, матеріал про тварин на вирощуванні та відгодівлі висвітлено колективом під редакцією М.Ф. Огійчука в підручнику „Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах”. Тут детально розкрито суть обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.
4. Інформація про тварин на вирощуванні та відгодівлі відображається також на сторінках газет та журналів, зокрема в газеті „Все про бухгалтерський облік”, та „Сільський час”.
5. Також методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку за Журнально-ордерною формою ведення обліку на підприємствах агропромислового комплексу, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 7 березня 2001 року № 49 викладено методичні засади щодо регістрів ведення синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 21.
Розділ 2. „Організація первинного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі”.
2.1 Оцінка тварин на вирощуванні та відгодівлі.
Молодняк тварин і тварин на відгодівлі відносять до запасів сільськогосподарського підприємства, якщо вони оцінені відповідно до П(С)БО 9 „Запаси”.
Придбаний молодняк тварин зараховують на баланс за первинною вартістю (собівартістю), яка складається з таких фактичних витрат:
-суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;
-суми ввізного мита;
-сум непрямих податків, сплачених у зв’язку з придбанням молодняка, які не відшкодовуються підприємству;
-транспортно-заготівельних витрат;
-інших витрат, пов’язаних з безпосереднім придбанням молодняка тварин.
Отриманий в результаті вирощування і відгодівлі приріст живої маси, виявлений при зважуванні тварин, підлягає оцінці, і як наслідок – тварин систематично до оцінюють.
Суму дооцінки на отриманий приріст живої маси встановлюють шляхом множення планової оцінки 1 ц приросту на кількість його центнерів за даним видом і віковою групою тварин.
У кінці року, після визначення собівартості продукції, планову оцінку молодняка тварин і тварин на відгодівлі коригують до рівня фактичної. Якщо при цьому фактична собівартість буде менша за планову, то планову оцінку зменшують методом „червоного сторно”, а якщо вища – роблять додатковий запис на дооцінку молодняка тварин звичайними чорнилами.
Порядок оцінки приплоду тварин, одержаного в господарстві, наведено в таблиці 1.
Порядок оцінки приплоду тварин
| Вид тварин | Порядок оцінки |
| Телята | За плановою собівартістю (в кінці року за фактичною) собівартістю 60 кормо-днів утримання корови |
| Поросята | За плановою собівартістю (в кінці року за фактичною) собівартістю 1 ц живої маси відлучених поросят |
| Ягнята чи козенята | За плановою собівартістю голови приплоду (в кінці року роблять до оцінку до фактичних витрат), виходячи з того, що на приплід відносять 12% витрат основного стада романівської породи, 15% каракульської та 10% витрат усіх інших порід |
| Курчата, гусенята, каченята та індичата | За плановою (в кінці року до оцінюють до фактичної) собівартістю добового молодняку |
| Щенята норок, лисиць, песців, нутрій, соболів та кроленята | За собівартістю в сумі 50% - на момент відлучення від маток із коригуванням у кінці року до фактичної собівартості |
| Лошата робочих коней |
За плановою (в кінці року за фактичною) собівартістю 60 кормо-днів утримання дорослих коней |
| Лошата племінних коней | За плановою собівартістю однієї голови приплоду (в кінці року за фактичною), яка складається з витрат на основне стадо без вартості побічної продукції |
Порядок оцінки молодняка тварин при переведенні протягом року вікової групи до іншої чи до основного стада наведено в таблиці 2.
Оцінка молодняка тварин при переведенні з однієї групи в іншу та до основного стада.
| Операція | Вид тварин | Порядок оцінки |
| Переведення з однієї групи до іншої | Телята, молодняк свиней, птиці | За живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної |
| Ягнята, козенята народження звітного року | При відлученні від маток до оцінюють ще на 50% планової вартості молодняка в момент відсадки; в кінці року уточнюють оцінку виходячи з фактичних витрат | |
| Переведення до основного стада | Нетелі, бички на плем’я, свиноматки, що перевіряються, молодняк овець, молодняк птиці | За живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної |
| Молодняк звірів усіх видів, кролів, жеребців й кобили, мерини | За плановою собівартістю утримання, обчисленою виходячи із кількості кормо-днів перебування в групі після відлучення від маток. Молодняк народження минулого року – за вартістю на початок року та планових витрат поточного року, обчислених за кількістю кормо-днів. У кінці року коригують до рівня фактичних витрат |
Вибракуваних з основного стада робочих і продуктивних тварин у складі оборотних засобів оцінюють за залишковою вартістю, що визначається як різниця між первинною вартістю тварин і сумою їх зносу. Якщо залишкова вартість переведених тварин з основного стада перевищує їхню справедливу вартість, то згідно з П(С)БО 9 „Запаси” їх слід оприбутковувати за справедливою вартістю з віднесенням різниці до витрат звітного періоду (дебет субрахунка 946 „Списання необоротних активів”). Відповідно до П(С)БО 9 „Запаси” первинною вартістю молодняка тварин, які внесені до статутного капіталу сільськогосподарського підприємства, визначають погоджену засновниками (учасниками) їхню справедливу вартість.
При оцінці молодняка та тварин на відгодівлі, отриманих за бартером, відповідно до п. 16 П(С)БО 9 „Запаси” первинна вартість одиниці тварин, придбаних в результаті обміну на подібних тварин, дорівнює балансовій вартості переданих тварин. У випадку, якщо балансова вартість переданих тварин перевищує їхню справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих тварин є їхня справедлива вартість. Різницю між балансовою і справедливою вартістю переданих тварин включають до складу витрат звітного періоду. Слід зауважити, що відповідно до п. 9 П(С)БО 15 „Дохід” при обміні подібними активами доходу не виникає.
При вибутті молодняку тварин і тварин на відгодівлі (продаж, забій, безоплатна передача тощо) у сільськогосподарських підприємствах оцінку здійснюють за живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної.