Курсовая работа: Облік виробничих запасів на промислових підприємствах
Основними завданнями обліку виробничих запасів є:
1) правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей;
2) виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;
3) контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;
4) одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;
5) правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.
Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:
а) через систему матеріальної відповідальності — укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;
б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);
в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;
г) налагодження складського господарства;
ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).
Облік виробничих запасів як основи виробництва продукції даного підприємства має певні особливості. Відповідно до облікової політики підприємства (див. додаток А) визнання та первісну оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) потрібно здійснювати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні та неподібні запаси згідно з П(С)БО 9 «Запаси»[2].
Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів на ТзОВ «Компанія Технопол» слід вважати найменування запасів. Такими, наприклад, є дріт мідний, пластикат, розчинник і т.п.
Оцінку запасів при вибутті підприємство здійснює за методом середньозваженої собівартості. Товариству цей метод найбільш підходить, адже для виробництва кабелю потрібна велика кількість запасів, що їх постачають різні підприємства. А отже і ціна не є стабільною. Тому найраціональнішим буде визначити середню ціну, за якою потім списується собівартість запасів.
Ще одним пунктом у обліковій політиці є те, що при складанні балансу потрібно здійснювати оцінку запасів та відображати у бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
У фінансовій звітності можна отримати таку інформацію про виробничі запаси:
а) облікові помітки, прийняті підприємством для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;
б) загальну балансову вартістю запасів та балансову вартість окремих груп запасів згідно з їх класифікацією підприємством;
в) балансову вартість запасів, відображених за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на збут;
г) суму запасів, визнаних упродовж звітного періоду;
ґ) суму списання запасів до чистої вартості реалізації;
д) раніше списаної вартості запасів у результаті збільшення їх чистої вартості реалізації;
е) обставини або подій, що призвели до сторнування раніше списаної вартості запасів;
є) балансову вартість запасів, переданих у заставу для забезпечення зобов’язань.
Оскільки виробництво кабелю є для ТзОВ «Компанія Технопол» основою діяльності, то запасам слід приділяти особливу увагу. Це сприятиме налагодженню виробництва і безперебійній роботі підприємства.
РОЗДІЛ II. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РУХУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Усі операції з руху виробничих запасів оформляються первинними документами.
Форми цих документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 493. До них належать:
1) М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»;