Курсовая работа: Облікові регістри

Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Первинні документи упорядковуються для зберігання в архіві підприємства за належністю до журналу, в якому здійснено відповідні облікові записи.

Відповідно до положення про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку від 24.05.95 р. зі змістом № 88, визначено, що облікові регістри – носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Облікові регістри складаються щомісяця, підписуються виконавцем та головним бухгалтером, або особою відповідальною за ведення обліку на підприємствах.

Ведення облікових регістрів та користування документами первинного обліку здійснюється із застосуванням щонайменше коду класів рахунку та коду синтетичного рахунку.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях підсумки з яких переносяться з відповідних журналів.

Деталізацію аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємство самостійно може змінювати залежно від діяльності.

Аналітичні дані мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число кожного місяця.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць в залежності від характеру і змісту операцій.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

На документах, дані яких включені до облікових регістрів зазначаються номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка).

За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були представлені для запису та з відомостями.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або інші облікові регістри, роблять відповідну відмітку у відповідному рядку регістра.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинні здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання фінансової та статистичної звітності, податкової декларації та розрахунків.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них та використання необхідної інформації, визначаються відповідними нормативними документами.

1.2 Загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку

Журнальна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення даних первинних документів на відповідних рахунках із застосуванням їхньої кореспонденції безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

При цьому важливим методичним принципом є те, що аналітичний і синтетичний облік, хронологічне і системне групування даних, здійснюється в єдиній системі записів, оскільки журнали і відомості аналітичного обліку сконструйовані за шаховим принципом, тому подвійний запис операцій технічно здійснюється в журналах лише один раз.

Враховуючи що обліковий процес передбачає обов’язкову систематизацію всіх господарських операцій у регістрах аналітичного і синтетичного обліку є досить трудоємним, завдяки такому принципу досягається скорочення технологічного процесу трансформації господарських операцій через їх систематизацію за допомогою кореспонденції рахунків, які можна безпосередньо використовувати для складання фінансової та систематичної звітності.

Цим умовам найбільш відповідають форми регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2000 р. № 356.

Згідно методичних рекомендацій № 356, у регістрах бухгалтерського обліку узагальнюється інформація про наявність та рух активів, капіталу та зобов’язань, та факти фінансово-господарської діяльності підприємств та інших юридичних осіб незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, виду діяльності, здійснюється накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань, доходів, витрат та фінансового результату.

У журналах записи проводять за операціями, що реєструються за Кт одного основного синтетичного рахунку, а взаємозв’язок забезпечується за Дт іншого або іншого рахунку.

Застосування аркушів-розшифровок, що передбачені цією формою обліку, дає можливість групувати однорідні операції і записувати в журнал не кожну з них а загальний підсумок. Це досягається завдяки комбінуванню журналів, які надруковані у вигляді таблиць де підметом є Кт основних кореспондуючих рахунків, а присудком № запису, дати операцій, дата операції рахунку за Дт, що кореспондують з кожним із основних рахунків, зміст статей, назва субрахунків тощо.

За цим же принципом скомпоновані і відомості аналітичного обліку.

У журналах суміщено як правило відомості аналітичного і синтетичного обліку за єдиною системою записів, що дозволяє без додаткового групування здійснювати їх перенесення до Головної книги безпосередньо з цих регістрів.

Журнали побудовані з урахуванням вимог фінансової звітності, що дозволяє використовувати накопичену в них інформацію для складання встановлених форм звітності без додаткового групування даних.

До тих журналів, де їх обсяг не дозволяє відобразити всі необхідні аналітичні дані (Журнал 1, 3, 5, 5а), передбачені допоміжні відомості.

В цілому записи в облікових регістрах здійснюються в чіткій послідовності від первинних документів до Головної книги.