Курсовая работа: Образ ідеальної людини в трагедії Софокла "Цар Едіп"

В трагедії "Цар Едіп" (428-425 рр. до н. є.) Софокл торкається того найдраматичнішого епізоду, коли Едіп, бажаючи врятувати Фіви від чуми, шукає "скверну, що в землі Фіванській виросла", тобто вбивцю царя Лая, і врешті приходить до самовикриття, що робить його образ особливо драматичним: герой, виходячи з най-благородніших почуттів, хоче безкорисливо допомогти своїм співгромадянам, а внаслідок власних дій сам стає найнещаснішою людиною. Мужній, вольовий і високоморальний Едіп - натура надзвичайно активна, що взагалі характерно для персонажів Софокла, робить усе можливе, щоб змінити свою долю, бореться за неї і програє. Автор підводить глядачів до висновку, що хоч людина й спирається у своїх діях на власну волю, але все одно, якщо це суперечить присуду вищих сил, приречена на поразку, бо неспроможна їх перебороти. Образ Едіпа дещо суперечливий. Незважаючи на певну різкість, навіть брутальність і запальність, у ньому переважають позитивні риси. Софокл створив образ ідеального громадянина полісу, для якого головним у житті стають суспільні інтереси. Сам же поет, як свідчить Арістотель, говорив, що він "малює людей такими, якими вони повинні бути". За допомогою цієї таблиці ми спробуємо дізнатися яким Софокл показав образ ідеальної людини в творі "Цар Едіп".

Ситуація Едіп про себе Едіп про інших Інші про Едіпа
Едіп в жахливій ситуації він не може допомогти своїм вірнопідданим. Він готовий піти на все щоб їм допомогти

Ни один из вас

Все ж не страдает так, как я страдаю:

У вас печаль лишь о самих себе,

Не более,- Нет, говори при всех: о них печалюсь

Сильнее,чем собственной душе.

Несчастные вы дети! Знаю, знаю,

Что надо вам. Я вижу ясно: все вы страдаете.

О лучший между смертными! Воздвигни

Вновь город свой! И о себе подумай:

За прошлое "спасителем" ты назван.

Тірестій розповів Едіпу що прокляття впало на Фіви через ганебне убивство Лая

Я буду мстить за родину и бога.

Я не о ком-нибудь другом забочусь,-

Пятно снимаю с самого себя.

Кто б ни был тот убийца, он и мне

Рукою той же мстить, пожалуй, станет.

Чтя память Лая, сам себе служу.

Вставайте же, о дети, со ступеней,

Молитвенные ветви уносите,-

И пусть народ фиванский созовут.

Исполню все: иль счастливы мы будем

По воле божьей, иль вконец падем.

Кто знает человека, чьей рукой

Был умерщвлен когда-то Лай, тому

Мне обо всем сказать повелеваю.

230 А если кто боится указать

Сам на себя, да знает: не случится

Худого с ним, лишь родину покинет.

О дети, встанем! Мы сошлись сюда

К-во Просмотров: 213
Бесплатно скачать Курсовая работа: Образ ідеальної людини в трагедії Софокла "Цар Едіп"