Метою дослідження навчитися аналізувати прибуток ВАТ „Карлівський машинобудівний завод”.

Для досягнення мети роботи потрібно вирішити наступні завдання:

- розкрити економічну суть такого поняття як прибуток підприємства;

- виявити механізм розподілу та оптимізації розподілу прибутку підприємства;

- виробити практичні рекомендації щодо оптимізації розподілу прибутку на підприємстві.

Методологічною базою для виконання досліджень виступили Закони і нормативні документи України, наукова література, періодичні видання.

Інформаційними джерелами слугували фінансова та статистична звітність ВАТ „Карлівський машинобудівний завод” за 2005-2007 роки.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ

1.1 Економічна сутність та функції прибутку підприємства

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Економісти використовують поняття «прибуток» для вираження різниці між доходом підприємства і його витрат. Прибуток виступає як перевищення доходів від продажу товарів (послуг) над зробленими витратами (капіталом).

Прибуток є одним з узагальнюючих оціночних показників діяльності підприємств (фірм).

Прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. При цьому зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності — персонал. [14. с.150]

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує низку функцій. (рис.1.1 )

Рис. 1.1. Функції прибутку підприємства

1. Прибуток є критерієм і показником ефективності діяль­ності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток взагалі, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, його працівників і кредиторів. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.

2. Прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінце­вим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування.

Прибуток у рин­ковій економіці — основне джерело приросту власного капіта­лу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що зали­шається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення вироб­ничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибу­ток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об'єктів соціальної сфери.

3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів.

Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, ви­ значених видатковою частиною бюджету і затверджених у зако­нодавчому порядку.

Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результат цього — вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.

На стадії продажу до вартості товару включать витрати ми­нулого (упредметнені) і живої праці. Установивши ціну на про­дукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалі­зації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво — собівартість виробництва продукції (робіт, послуг).

Можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість — отримуємо прибуток — позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості — вдається тільки відшко­дувати витрати на виробництво і реалізацію — немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка менша, ніж витрати — зазнали збитків — нега­тивний результат.

Сучасний стан української економіки характеризується гли­боким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше — й відсутність прибутку.

Для підприємця прибуток — це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інве­стування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.

1.2 Види прибутку підприємства