Курсовая работа: Організація фінансового контролю шляхи його підвищення

За результатами державного фінансового контролю приймаються заходи щодо забезпечення повернення незаконно використаних коштів та надходженню доходів від їх використання у відповідні бюджети.

Таким чином контролюються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, страхові компанії, банки та інші кредитні організації та їх союзи, асоціації та інші об’єднання незалежно від форм власності, органи військового управління та військові формування, громадяни держави та іноземні громадяни, а також особи без громадянства.

На діяльність громадських об’єднань, недержавних фондів та інших недержавних некомерційних організацій дія державного фінансового контролю розповсюджується в частині, яка пов’язана з отриманням, перерахуванням чи використанням державних коштів чи управлінням ними, а також в частині наданих їм законодавством чи органами державної влади податкових, митних чи інших пільг та переваг.

Як приклад вищесказаного наведемо модель лінійного зв’язку між органами державного фінансового контролю (мал. 2). Тут можна бачити, що саме фінансовий контроль є складовою державного контролю і виділяється серед інших його видів. Але наряду з тим є одним з основних видів контролю і є частиною правового функціонування державного контролю, що базується на засадах Конституції країни. Він має свої види контролю, серед яких і державний фінансовий контроль, що являє собою складову виконавчої влади. Ця модель устрою фінансового контролю характерна для України. Вона може набувати різних структурних перетворень в залежності від того, про яку господарську одиницю або державу йде мова. Тобто законодавчо визначено у кожній країні якою саме має бути структура фінансового контролю і яким чином її складові одиниці повинні бути у зв’язку одне з одним.

Утвердження правових засад місцевого самоврядування і розширення сфери відповідальності територіальних громад за вирішенням місцевих справ дають підстави виділити у складі державного фінансового контролю муніципальний контроль . Це контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької та виконавчої влади місцевих рад через відповідні комісії і місцеві фінансові органи

Забезпечення стабільних фінансових основ місцевої влади і фінансової автономії місцевого самоврядування сприяють подальшому розвитку муніципального фінансового контролю. А з латині термін “муніципальний” означає “беру на себе тягар”

Різновид фінансового контролю, за якого органи виконавчої влади повинні контролювати і відповідають за правильність використання виділених їм державних коштів, називається відомчим контролем . Він поширюється на підвідомчі підприємства, організації та установи. До функцій відомчого фінансового контролю належать:

- перевірка законності господарських та фінансових операцій;

- контроль за використанням матеріальних та фінансових ресурсів;

- перевірка збереження грошових коштів і матеріальних цінностей;

- правильність постановлення бухгалтерського обліку, а також достовірність бухгалтерської звітності;

- проведення перевірок на підвідомчих підприємствах та організаціях.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводиться економічними службами підприємств, організацій, установ (бухгалтерія, фінансовий відділ тощо), а на приватних підприємствах їх власниками. Об’єкт контролю – господарська і фінансова діяльність самого підприємства та його структурних підрозділів. Безпосередньо на головного бухгалтера покладено відповідальність за правильну організацію бухгалтерського обліку, своєчасне складання бухгалтерської звітності, правильне і своєчасне перерахування платежів у бюджет і централізовані цільові державні фонди, за цільове і ефективне використання бюджетних асигнувань. В акціонерних товариствах внутрішньогосподарський контроль проводять контрольно-ревізійні комісії.

Що стосується громадського фінансового контролю , то його здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації). Він може проводитись групами спеціалістів, які створюються , наприклад в Україні, при комітетах Верховної Ради, комісіях Рад народних депутатів, а також безпосередньо на підприємствах.

Щодо форм, то державний фінансовий контроль здійснюється в формі попереднього, поточного та подальшого контролю.

Попередній контроль - це перевірка на стадії складання та розгляду проектів формування і використання державних коштів установами та організаціями, які існують за рахунок державних коштів чи які претендують на отримання фінансової допомоги, бюджетних кредитів, фінансування інвестицій, цільових та інших програм, а також отримання державних гарантій. Тобто проводиться до здійснення фінансових операцій.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в процесі формування та використання державних засобів з ціллю оперативного усунення порушень, що мають місце. Тобто проводиться у процесі фінансових операцій.

Подальший контроль представляє собою контроль за підсумками формування та використання державних коштів з встановленою періодичністю чи в одноразовому порядку з метою перевірки правильності та ефективності використання наданих коштів, затвердження звітів про їх використання, оцінки діяльності об’єктів контролю. Тобто проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року.

Методи фінансового контролю , як конкретні способи і прийоми його проведення, включають ревізії, тематичні перевірки, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності.

Ревізія представляє собою метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Вона являє собою систему обов’язкових контрольних дій.

Перевірка ж здійснюється з метою докладного вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Вона являє собою одиничну контрольну дію.

Ревізії бувають:

· комплексні, що охоплюють усі сторони діяльності, а саме:

- операції з грошовими коштами;

- розрахункові та кредитні операції;

- розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами;

- правильність планування та розходування засобів на утримання бюджетних установ, формування та використання ними позабюджетних коштів;

- схоронність основних засобів та нематеріальних активів та операцій з ними;