Курсовая работа: Організація фінансового обліку розрахунків з дебіторами відповідно до П(С)БО

Дана курсова робота на тему «Організація фінансового обліку розрахунків з покупцями та замовниками у відповідності з П(С)БО» виконана на основі даних підприємства – ТОВ «АФЕНИ», основною діяльністю якого є надання рекламних послуг, тобто поклейка біг-бордів, сіті-лайтів. Виготовлення біг-бордів на виробництві, що знаходиться на території КП «Житло», що по вулиці Об’їзній, м. Івано-Франківськ. Підприємство є прибутковим.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ ЗГІДНО З П(С)БО

1.1 Загальні поняття положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість"

П(С)БО 10 визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку і розкриття у фінансовій звітності інформації про дебіторську заборгованість з обліком особливостей оцінки, встановленої іншими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Терміни, використовувані в П(С)БО 10 (дивись додаток 1), мають наступне значення:

- дебітори - юридичні і фізичні особи, що унаслідок минулих подій заборгували підприємству визначені суми коштів, їхніх чи еквівалентів інших активів;

- дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на визначену дату.

Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (короткострокову) і довгострокову, причому кожна з них може у визначений момент стати безнадійної:

- поточна дебіторська заборгованість — така сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного чи циклу буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

- довгострокова дебіторська заборгованість — така сума дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного чи циклу буде погашена після плину 12 місяців з дати балансу;

- безнадійною дебіторською заборгованістю, згідно П(С)БО 10, є поточна дебіторська заборгованість, у відношенні якої існує впевненість у її неповерненні чи боржником по який минув термін позову.

Практично таке визначення не дозволяє відносити до кредиторської заборгованості довгострокову дебіторську заборгованість, у неповерненні якої є впевненість, але термін позову по який не минув - сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги, по якій існує непевність її погашення боржником.

Таким чином, дебіторську заборгованість можна класифікувати по трьох напрямках:

1) дебіторська заборгованість, по якій мається впевненість у погашенні її боржником;

2) дебіторська заборгованість, по якій мається непевність у погашенні її боржником;

3) дебіторська заборгованість, по якій немає впевненості в погашенні її чи боржником минув термін позову.

Перехід у другу групу зв'язаний з появою на балансі резерву сумнівних боргів, оскільки дебіторська заборгованість стала сумнівної в стягненні з платника, перехід у третю групу вимагає визначеного списання з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу, чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості (рядок 160 активу балансу П(С)БО 2) - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з урахуванням резерву сумнівних боргів. Згідно П(С)БО 2 дана сума на балансі підприємства визначається вирахуванням із загальної суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, продукцію (рядок 161 активу балансу П(С)БО 2) резерви сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу П(С)БО 2), тобто ті суми заборгованості, по якій мається непевність у погашенні її боржником.

Практично це означає, що в нарахуванні резерву сумнівних боргів у порівнянні з існуючими нормами і правилами нічого не змінилося. Дебіторська заборгованість визнається активом у такому ж порядку, як і інші статті, тобто у випадку. якщо існує імовірність одержання підприємством економічної вигоди і може, бути вірогідно визначена її сума. Однак з визначення зникла фраза «як очікується», тобто дебіторська заборгованість сформульована більш конкретно: імовірність одержання вигод повинна існувати без усяких чекань. Крім того, повинне мати місце і друга подія: сума дебіторської заборгованості повинна бути вірогідно визначена. При відсутності даних ознак дебіторська заборгованість не є активом і не може бути відбита на балансі. Визнання дебіторської заборгованості активом підприємства здійснюється одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції робіт, послуг по методу нарахування й оцінюється по первісній вартості, тобто за допомогою здійснення бухгалтерської проводки:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками в частині дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (відповідний субрахунок другого порядку за новим Планом рахунків 361 «З вітчизняними чи покупцями замовниками», 362 «Із закордонними покупцями і замовниками»);

К-т 70 «Доходи від реалізації» (по відповідним субрахунках другого порядку за новим Планом рахунків: 701 «Доходи від реалізації готової продукції», 702 «Доходи від реалізації товарів», 703 «Доход від реалізації робіт, послуг»).

Оскільки на балансі підприємства дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги враховується не тільки по первісній вартості, і до того ж у підсумок балансу включається не первісна, а чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, те це означає, що необхідно відбити в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності резерв сумнівних боргів, що віднімається з первісної вартості дебіторської заборгованості для визначення чистої реалізаційної її вартості.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності боржника двома шляхами (способами), що представлено в таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1

Способи визначення резерву сумнівних боргів

Спосіб визначення резерву сумнівних боргів	Сутність способу визначення резерву сумнівних боргів	Порівняння з діючими нормами і правилами
1. Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів	У сумі сумнівної дебіторської заборгованості	Не мається відхилень
2. На основі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги	Шляхом здійснення розрахунку: 1. Угруповання дебіторської заборгованості по термінах непогашення. 2. Установлення коефіцієнта сумнівності по кожній групі виходячи із суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги, товари за попередні звітні періоди. 3. Величина резерву визначається як сума добутків дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи і коефіцієнта сумнівності відповідної групи	Новий спосіб Коефіцієнт сумнівності росте одночасно зі збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості

Нарахування резерву сумнівних боргів відбивається в складі статті «Інші операційні витрати» звіту П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» у рядку 090.

Безнадійна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги з активів виключається з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів.