Курсовая работа: Організація і методика проведення аудиту касових операцій
Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України. Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) не повинна перевищувати десять тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. [8]
Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу.Каса підприємства - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
У касі підприємства може зберігатися готівка, цінні папери, придбані у інших підприємств (акції, облігації тощо), грошові документи, які є бланками суворого обліку (трудові книжки та вкладні листки до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо).
Грошовими документами вважаються документи, які знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, пансіонати та будинки відпочинку; поштові марки; проїзні квитки тощо.Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити обладнання каси і належне зберігання цінностей у касі та при їх транспортуванні.
Посадова матеріально відповідальна особа, яка завідує касою, видачею та прийманням грошей і цінних паперів на підприємстві, називається касиром. На цю посаду працівник призначається наказом керівника підприємства, який зобов'язаний під розписку ознайомити новопризначеного касира з Порядком ведення касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність за збереженість всіх прийнятих ним цінностей.
Підприємства можуть зберігати в касі готівку тільки в межах готівки ліміту залишку готівки, тобто граничної суми розміру готівки, яка може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня і встановлюється установою банку або самостійно визначається підприємством. Для кожного підприємства ліміт залишку готівки встановлюється банками з урахуванням режиму та специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки на період дії договору на розрахунково-касове обслуговування до їх перегляду з ініціативи підприємства або банку. У випадку, якщо для підприємства ліміт залишку готівки в касі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) вважається понадлімітною, і повинна здаватися до банку.
В міру здійснення операцій розрахунки готівкою обмежуються. Підприємства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні касових операцій із готівкою мають забезпечувати постійну наявність в своїх касах розмінної монети різних номіналів для видачі здачі громадянам. Невидача громадянам здачі через відсутність або недостатню наявність розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня є порушенням касової дисципліни, за що щодо винних осіб вищезазначених підприємств можуть застосовуватися штрафні санкції, визначені статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Для якісного відображення в обліку господарських операцій затверджено План рахунківбухгалтерського обліку. [9]
Рахунок 30 "Каса" призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у касі підприємства.
Рахунок 30 "Каса" має такі субрахунки: 301 "Каса в національній валюті"; 302 "Каса в іноземній валюті".
За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом - виплата (витрачання) готівки.
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИКА АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Метою аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.
Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у невеликих – в систематизованому.
Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов’язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства.[2,4]
Перевірка касових операцій починається з перевірки надходження готівки в касу. Звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму за що конкретно. Важливим моментом тут є встановлення наявності фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги. Особливо ретельно слід вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.
Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість 1.1, виписки з банку.
Вивчення касових операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі.Також можна проводити аудит касових операцій підприємства в кілька етапів.
На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві: інтенсивність касових операцій; основні напрями касових надходжень і видатків; кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві; наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність; забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою; обладнання приміщення каси на підприємстві. Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти висновок про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку та можливі напрями порушень і помилок.
3.1 Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику
Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.
Внутрішній контроль будучи функцією управління виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктами управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети.
Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю клієнта – підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.
При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі аудитор вивчає наступні питання:
1. наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;
2. наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;
3. наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;
4. надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;
5. формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;
6. відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;