Курсовая работа: Організація обліку в магазині "Світанок"

Кредит рахунка 70 „Доходи від реалізації”.

Списання відпущених товарів на реалізацію в обліку відображаються проводкою на вартість реалізованих товарів.

Дебет рахунка 70 „Доходи від реалізації”.

Кредит рахунка 28, субрахунок 2 „товари і тара в роздрібних торгових підприємствах”.

Якщо товари на складі враховуються по ціні закупки. Якщо товари враховуються по ціні реалізації, необхідно провести сторнуючу проводку:

Сторно Дебет рахунка №70 „Доходи від реалізації”.

Сторно Кредит рахунка №285 „Торгова націнка”.

На об’єм торговою націнки на реалізовані товари. В результаті на рахунка №70 „Доходи від реалізації” залишається сальдо конечне рівне отриманій виручці: різниця між сумою отриманою від покупця за реалізований йому товар і ціною, оплаченою постачальником за той же товар:

Дебет рахунка №31 „Рахунки в банках”

Кредит рахунка №70 „доходи від реалізації”

4 інше вибуття товарів і тари

Разом з реалізацією відбувається інше вибуття товарів в роздрібних торгових підприємствах (втрати, нестачі, уцінення товарів і т.д.). Вони виявляються шляхом проведення інвентаризації. Вона проводиться за наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р.

1 Облік втрат товарів

товарні витрати можуть виникати як по об’єктним так і по суб’єктним причинам вони діляться на нормуємі і ненормуємі:

Нормуємі товарні втрати – в межах норм звичайних втрат, які відбуваються в результаті фізико-хімічних змін в товарах, які сприяють зменшенню їх початкової маси (об’єму). Максимальний розмір втрат регламентується нормами звичайних втрат, які списуються по спеціальному розрахунку, затвердженому керівником підприємства, тільки при наявності фактичних нестач товарів при інвентаризації і тільки в межах норм, затверджених в установленому законодавством порядку.

Ненормуємі втрати – втрати поверх норми звичайних втрат. Оформляються складними комісією актами на псування, биття, лом товарів. Товари, які стали не годними, списують вилучають і знищують. Акти розглядає керівник підприємства. Втрати повинні стягуватися з винних осіб, а якщо вони відсутні втрати можуть бути списані за рахунок підприємства.

5 втрати товарів внаслідок биття, псування, лому

Втрати товарів в наслідок розбиття, псування, лому катуються списуються за рахунок винних осіб.

В акті крім обов’язкових реквізитів вказують на причину втрат і можливість подальшого використання: передача на утіль, продаж по зниженій ціні, передача в переробку і знищення. Знищення зіпсованих товарів проводиться в присутності комісії, щоб уникнути повторного списання і актування. Передачу товарів в переробку і утіль оформлюють товарно-транспортною накладною.

Акти через биття, псування, лому товарів передають в бухгалтерію для перевірки правильності складання, після чого передають керівнику підприємства на затвердження для прийняття рішення, за чий рахунок проводить списання виникнення втрати. Якщо вказані втрати виникають внаслідок безгосподарності (незадовільні умови зберігання, не правильне поводження з товарами при транспортуванні, зберіганні, відпусканні), то вони стягуються з винних осіб, не встановлено то втрати списують за рахунок підприємства. Втрати товарів внаслідок розбиття, псування, злому та ін. В обліку відображається в загальновстановленому порядку.

6 втарити товарів внаслідок завіса тари

При оприбуткуванні товарів надійшовши у тарі (наприклад: ікра, повидло, варення в бочках), чисту масу товарів нетто установлюють шляхом віднімання від маси брутто маси тари по маркуванню. Після реалізації таких товарів випорожнення тара зважується, при цьому може бути, що фактична мас тари більша за позначену на маркуванні через поглинання тарою якогось товару. Різниця що утворилася між фактичною масою тари і масою тари вказаній на маркуванні називається завісом тари. Це вказує на те, що товару продано менше ніж оприбутковано. В зв’язку з тим, що завіс тари з’являється не з вини матеріально-відповідальної особи, а з об’єктивних обставин, то сума завісу тари списуватиметься як надлишково-оприбуткований товар. Завіс тари оформлюється спеціальним актом. Термін його складання установлюється умовами поставки. Якщо термін не указаний, то акт повинен бути складений не пізніше десяти днів після спорожнення тари, а з-під напіврідких товарів і з розсолом негайно після її спорожнення. При складанні акту на тарі помічається дата і номер акту, щоб уникнути повторного зважування тієї самої тари.

Товари на яких може бути завіс тари, реєструється в спеціальному журналі. В ньому вказується назва постачальника і товару, дата, касир документу, масу товару по документам постачальника (окремо: брутто, нетто, маса тари). В залежності від умов договору з постачальником завіс тари буде списуватися по-різному. Якщо списання проходить за рахунок постачальника, то на його адресу надсилається претензійний лист з екземпляром акту про завіс тари і на підставі цього листа постачальнику пред’являється претензія, при цьому завіс тари списують з матеріально-відповідальної особи по обліковим цінам, а купівельна вартість товарів стягується з постачальника. Якщо проявити претензію постачальнику немає можливості (не своєчасно або не правильно складений акт про завіс тари), то ці втрати списуються на винних осіб. Якщо винних осіб встановити немає змоги, то завіс тари може бути списаний на рахунок підприємства.

7 Втрати товарів в скляній тарі і порожньої скляної тари через біття

Списання нестачі товарів в скляній тарі через биття в межах норми при транспортуванні на різні торговельні підприємства проводиться по фактичним розмірам на основі спеціального рахунку в розмірі не перевищуючому межі норми. Списання може проводитись тільки після інвентаризац