Курсовая работа: Организація охорони праці на досліджуваному підприємстві

У випадку виникнення пожежі в котельні персонал повинний негайно викликати пожежну охорону і прийняти всі міри до гасіння його, не припиняючи спостереження за котлами. При пожежі в котельні потрібно негайно відключити газопровід котельні за допомогою засувки, установленої поза приміщенням котельні. Якщо пожежа загрожує котлам і неможливо згасити її швидко, необхідно зупинити котли в аварійному порядку, посилено підживлюючи їх водою.

За електробезпечністю обладнання і приміщення котельні прирівнюються до категорії особливо небезпечних приміщень (підвищена температура, вологість, наявність великої кількості металевого устаткування, з'єднаного з землею). Живлення електроприймачів котельні здійснюється від мережі з напругою до 1000В с глухозаземленою нейтраллю. Для захисту людей від поразки струмом при однофазних замиканнях на корпусі, у мережі з глухозаземленною нейтраллю застосовується автоматичне відключення ушкодженої ділянки й одночасного зниження напруги на корпусах на час, поки не спрацює апарат, що відключає, чи запобіжник. Такий спосіб захисту називається занулення. Занулення здійснюється шляхом з'єднання неструмоведучих частин електроустаткування (корпуса двигуна й ін.) з нейтраллю трансформатора за допомогою металевих провідників, що мають мале (частки Ома) опір. Тік короткого замикання, що проходить по ланцюзі занулення з малим опором має велике значення і впливає на апарат, що відключає. Для швидкого і надійного відключення необхідно. Щоб цей струм перевищував значення струму, передбаченого установкою апарата, що відключає, не менш, ніж у 3 рази при захисті запобіжниками і 1,25 – 1,4 рази при захисті автоматики. Також використовуються злектрозахисні засоби і засоби індивідуального захисту, що періодично перевіряються і випробуються підвищеною напругою.

З метою створення нормальних умов праці і виходячи з умови, що в приміщенні повинний бути не менш, ніж 3-х кратний повітрообмін, у всіх приміщеннях котельні на всі періоди року запроектована природна вентиляція – аерація.

Повітря надходить у приміщення і віддаляється з нього через фрамуги, кватирки й інші отвори внаслідок різної щільності холодного і теплого повітря і впливу вітру: холодний – більш щільне повітря витісняє з приміщення теплий – більш легкий. Повітря подається в робочу зону в місцях найменшого виділення шкідливих речовин (на висоті 1,2 – 1,5 м над соплом) через прорізи і витягаються з найбільш забруднених зон, наприклад прорізи в ліхтарі будинку. У зимовий час року зовнішнє повітря подають через верхній ярус стулок прорізів на висоті 5–6м з розрахунком, щоб опускаючи до робочої зони, він устиг досить нагрітися за рахунок перемішування з теплим повітрям приміщення.

Розрахунок аерації полягає в обчисленні площі відкритих отворів, необхідної для повітрообміну. Практично загальна площа відкриття фрамуг для припливу повітря складає в літню пору року не менш 30%, а в зимове – 10% площі віконних прорізів.

Для збільшення природної витяжки в будинках встанавлюють витяжні шахти з виходом під дахом. На цьому виході встановлюють дефлектор, котрий складається із дифузора, обечайки та ковпака. Вітер обдуває обечайку, створює понижений, в порівнянні з атмосферним, тиск. У результаті повітря висмоктується зверху по штольні та видаляється.

4. Розрахунок штучного освітлення котельної

Розрахунок штучного освітлення котельної виконуємо по методу коефіцієнта використання для машинного залу котельної. Цей метод призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затінюють. При розрахунках по цьому методу враховуються як прямий, так і відбитий стінами і стелею світло при світильниках будь-якого типу.

Метою розрахунку є підбір освітлювального устаткування, що сприяло б поліпшенню умов праці, підвищенню його продуктивності, попередженню травматизму. Головним є те, що освітленість дуже важлива для профілактики очних захворювань.

Світловий потік світильників одного ряду визначаємо по формулі

, (1)

де – нормативне значення освітленості, лк;

– коефіцієнт запасу;

S – площа приміщення;

N – число світильників;

– коефіцієнт використання світлового потоку ламп у частках одиниці;

– відношення середньої освітленості до мінімальної.

Розряд зорової роботи – V, а під розряд зорової роботи – І, характеристика зорової роботи – малої точності, значення освітленості – Е_н = 50 лк.

Коефіцієнт запасу для розрядних ламп k = 1,3.

Площа приміщення машинного залу, м²

S= a · b = 36 ∙ 24 = 864, (2)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м.

z приймаємо для світильників з лампами ДРЛ – 400, =1,1

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ламп, що залежить від типу світильника, розмірів приміщення, фарбування його стін і стелі, оцінюється коефіцієнт відображення стін ρ_с , стель ρ_п і розрахункової поверхні приміщення ρ_р .

Приймаємо ρ_с = 30%; ρ_п = 50%; ρ_р = 10%.

Співвідношення розмірів освітлюваного приміщення і висоти підвісу світильників у ньому характеризується індексом приміщення і_п :

, (3)

де А – довжина приміщення, м;