Курсовая работа: Організація тренувальних занять з гімнастики дітей шкільного віку
4. Дати характеристику типам занять спортивною гімнастикою та їх специфічність використання для тренувального процесу
Методи і організація дослідження:
1. Аналіз наукової і науково-методичної літератури.
2. Педагогічне спостереження.
3. Аналіз і синтез.
Організація дослідження включала аналіз наукової інформації щодо організації та методики проведення тренувальних занять з дітьми в школі зі спортивної гімнастики.
Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про використання загальних принципів фізичного виховання в процесі організації тренувального процесу дають можливість цілеспрямованого та результативного проведення тренувальних занять з учнями.
Практична значимість: для організації цілеспрямованого тренувального процесу зі спортивної гімнастики з дітьми шкільного віку необхідно керуватися особливостями методики проведення тренувальних занять, їх видовою різноманітністю та обов`язково використовувати прасування своєї роботи на цілий рік.
Розділ 1. Принципи і структура тренування в гімнастиці
1.1 Основні принципи тренування
Теоретичні основи інтегрального процесу підготовки кваліфікованих гімнастів найчастіше сховані від зовнішнього спостерігача за роботою тренера в залі, особливо коли знайомство з гімнастикою відбувається на рівні одного або декількох занять [25].
Інша справа тренер, що професійно забезпечує багаторічну підготовку гімнаста від новачка до майстра. І хоча йому немає потреби постійно формулювати постулати теорії, принципи і правила, проте, уся його щоденна діяльність на поприще гімнастики підлегла визначеним закономірностям, які формулюються як теоретичні основи спортивної підготовки гімнастів.
Підготовка гімнастів - це єдиний процес навчання, виховання і підвищення функціональних можливостей спортсменів. Поняття "підготовка" -збірні, узагальнюючі всі частки, відносно самостійні види і форми підготовки.
Розрізняють окремі види інтегральної підготовки, пов'язані з переважним проявом рухової, функціональної або інтелектуальної активності що займаються: технічну, фізичну, психічну, тактичну і теоретичну. У результаті цілеспрямованих впливів досягається визначений рівень підготовленості гімнаста.
Виділення окремих видів підготовки виправдано не тільки зручністю вивчення і викладу, але і наявністю специфічного змісту кожного виду, оригінальних засобів, вправ, методів і прийомів реалізації [6].
Усі види підготовки здійснюються в процесі тренувальних занять, змагань і при проведенні допоміжних, додаткових (поза-тренувальних і поза змагальних) заходів.
Спортивна мета підготовки зводиться до участі в змаганнях і порівнянню своїх результатів з досягненнями суперників. Основною формою підготовки гімнастів до конкретних змагань і до майбутнім по більш складній програмі є тренування.
Поняття "тренування" досить об`ємне. У загальному виді - це спеціалізований процес, заснований на системному застосування специфічних вправ, використовуваних на різних етапах підготовки гімнастів. У процесі тренування гімнасти опановують програмним матеріалом (об`ємним матеріалом і класифікаційними вправами), підвищують рівень розвитку психомоторних якостей і поліпшують функціональний стан організму. У вузькому розумінні "тренуванням" у гімнастиці називається одна з форм (різновидів) занять.
Таким чином, під тренуванням розуміється і довгостроковий процес, і окремі заняття.
Термін "заняття" має більш точний зміст, тому що дозволяє виділити кілька типів специфічних для гімнастики занять, розглянути різні нюанси, що відрізняють їхній одне від іншого [24].
Проте, у практиці широко використовується поняття "тренування" як інтегруюче для усіх видів роботи гімнаста.
Тренування в гімнастиці будуються на основі принципів, загальних для спортивної діяльності. Розкриємо особливості прояву цих принципів.
Принцип поглибленої спеціалізації. Даний принцип припускає тренування, побудовану на використанні досить специфічних засобів, адекватних змагальній діяльності в даному виді спорту. Ці засоби впливають вибірково і спрямовано, формуючи морфологічний і психофізіологічний статус спортсмена, представника саме даного виду спорту. Прояв принципу можна доглянути в гімнастиці вже на етапі ранньої спеціалізації в процесі оволодіння вправами у видах багатоборства, при підборі засобів СФП. Принцип поглибленої спеціалізації передбачає більш строгий облік особливостей рухів як виду спорту і націлює тренерів і гімнастів віддавати пріоритет і перевага в підготовці сугубо спеціалізованими засобами.
Поглиблена спеціалізація неможлива без обліку індивідуальних особливостей гімнастів, що припускає підбор не тільки тренувальних засобів у зв'язку з відмінностями одного гімнаста від іншого, але і спеціалізацію гімнастів як багатоборців з виділенням деяких видів багатоборства для більш заглибленої підготовки. Визначення гімнастам "ударних" видів, де вони можуть у більшому ступені виявити себе, спеціалізація в цих вправах з урахуванням схильностей і можливостей стимулюють що займаються, сприяють підвищенню їхньої активності [24]. Навіть у рамках одного виду багатоборства необхідно шукати шляхи до поглиблення спеціалізації. Наприклад, композиції вправ у якому-небудь виді багатоборства багато в чому залежать від схильностей гімнастів до силових або динамічних елементів, піруетним обертанням навколо подовжньої осі тіла або до сальтовим обертань навколо фронтальної осі і т.д.
Принцип прогресування і спрямованості до вищих досягнень. Відповідно до цього принципу тренування гімнаста повинне враховувати найближчі та віддалені перспективи. Саму суть спорту – у прагненні до високого результату. У спортивній гімнастиці це особливо відчутно, навіть поза зв'язком з бальним результатів виступів у змаганнях. Принцип "новизни" відрізняє гімнастику як вид спорту.
Мається можливість постійно опановувати новими вправами прогресуючої складності, удосконалювати їхню композицію[25].
У перспективному плані тренування необхідно визначити програму-максимум для кожного гімнаста і групи в цілому. Максимум, вищі досягнення гімнастів - поняття відносне. Кожному етапові підготовки відповідає свій максимум, що виявляється в труднощах, оригінальності і ризикованості освоюваних вправ, в обсязі тренувальних навантажень. "Потовк" для починаючого гімнаста - програма наступного спортивного розряду, а для майстра спорту - модельні вправи гімнаста майбутнього.
Принцип прогресування, спрямованості до вищих досягнень закладений і в пунктах правил змагань.
Даний принцип закладений і в "випереджальних показниках" - спеціальних вимогах до технічної і фізичної підготовленості перспективних юних гімнастів, закладених у програму їхньої підготовки й у зміст контрольних нормативів.
Досягнення індивідуальних вищих результатів, розкриття потенційних можливостей кожного гімнаста - головна турбота тренера. Цього можна домогтися при оптимальному значенні всіх параметрів, що характеризують тренувальну, змагальну і допоміжну діяльність.
Принцип єдності загальної і спеціальної підготовки. Усебічна підготовка гімнаста як єдиний процес навчання, виховання і підвищення функціональних можливостей надає право вважати її загальної стосовно спеціальної, спрямованої на рішення більш вузьких задач. Спеціальна підготовка, граничний розвиток якої-небудь якості, освоєння надскладного елемента можливі при підвищенні загального рівня підготовленості. У свою чергу, загальну підготовку можна розглядати як підсумовування ефекту від рішення задач, типових для спеціальної підготовки. Важливим методичним питанням є визначення балансу засобів загальної і спеціальної підготовки на різних етапах становлення майстерності гімнастів [17]. Як правило, застосування засобів загальної підготовки знижується на етапах досягнення майстерності, а використання засобів спеціальної підготовки, навпаки, зростає. Не виключені випадки, коли засобу, типові для спеціальної підготовки на ранніх етапах спортивного удосконалювання, надалі переходять у розряд засобів загальної підготовки. В міру росту майстерності гімнастів можливості кількісного нарощування обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень досягають граничних значень [20]. У зв'язку з цим, найбільшого значення набуває шлях перебування потрібного співвідношення різних засобів, застосовуваних у тренуванні. Уміння балансувати засобами загальної і спеціальної підготовки відрізняє роботу досвідчених тренерів і спортсменів.