Курсовая работа: Основні напрями і порядок здійснення аналізу необоротних активів підприємства. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві

Розпочинається аналіз із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Потім вивчається їх використання з погляду виявлення резервів, після чого здійснюються розрахунки резервів збільшення обсягів виробництва за умови мобілізації резервів поліпшення використання основних засобів.

Узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих засобів є показник використання виробничої потужності.

Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. Водночас вартість оборотних активів повністю переноситься на новостворений продукт. Основним призначенням коштів в оборотних активах є забезпечення безперервності виробничого процесу.

До оборотних активів відносять : – запаси;

- векселі одержані;

- дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги; – дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість;

- поточні фінансові інвестиції;

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- інші оборотні активи.

При аналізі величини і структури запасів слід звернути увагу на тенденції таких елементів, як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Векселі відображаються в балансі за номінальною вартістю.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).

Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає за переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, роялті тощо, надходження яких очікують, а також заборгованість фінансових і податкових органів, пов'язаних сторін, заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків та інша дебіторська заборгованість, яка відображається у складі оборотних активів і не може бути включена до інших статей.

До іншої поточної дебіторської заборгованості відносять усі види дебіторської заборгованості, які не входять до складу дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та дебіторської заборгованості за розрахунками. Зокрема це заборгованість працівників підприємства за іншими операціями, наприклад за товари, придбані в кредит, або отриманими від підприємства позиками.

Завдання фінансового аналізу полягають у тому, щоб виявити розміри та динаміку невиправданої заборгованості, причини її виникнення чи зростання.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому та в розрізі статей.

Після цього переходять до аналізу якісного стану дебіторської заборгованості. Такий аналіз дає змогу виявити та охарактеризувати динаміку абсолютного і відносного розміру невиправданої заборгованості (табл. 3.7).

Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік.

До них відносять:

- короткострокові комерційні ринкові папери;

- казначейські векселі;

- короткострокові боргові папери;

- депозитні сертифікати;

- інші ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік.

Грошові кошти та їх еквіваленти – це сума грошей у касі, на банківських рахунках, у формі грошових документів, у формі виставлених акредитивів.

Надходження грошових коштів у межах поточної діяльності пов'язане з отриманням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт і послуг, а також авансів від покупців і замовників, використання – зі сплатою за рахунками постачальників та інших контрагентів, виплатою заробітної платні, відрахуванням із фонду оплати праці, розрахунками з бюджетом. У процесі поточної діяльності підприємство також може виплачувати відсотки за отримані кредити і позички.

Аналіз руху грошових коштів проводять за допомогою прямого та непрямого методів.