Таким чином, у наш час у літературі зустрічається двояке вживання терміна «референтна група». У першому випадку під нею мається на увазі група, що протистоїть групі членства. У другому випадку – група, що виникає усередині групи членства. Іншими словами коло осіб, обраних зі складу реальної групи як «значиме коло спілкування» для індивіда. Прийняті групою норми стають особисто прийнятними для індивіда тільки тоді, коли вони прийняті цим колом осіб.

Поняття референтної групи, як відзначає Г.С.Андреєва, може приймати наступні значення:

1) будь-яка група, що береться за еталон (або критерій) при оцінці свого власного положення;

2) група, на яку орієнтуються в дії;

3) група, право входу (або членства) у яку індивід прагне одержати, тобто група, у діяльності якої він хоче брати участь;

4) група, цінності й погляди членів якої служать у якості соціальної «рамки співвіднесення» для окремої особи, яка не є її членом безпосередньо [1, 67].

Референтні групи можна класифікувати по різних підставах:

- по виконуваних функціях - нормативна й порівняльна референтні групи;

- по природі свого існування – реальні референтні групи й ідеальні референтні групи;

- відповідно до згоди або запереченням особистості норм і цінностей групи - позитивні (позитивні) і негативні (негативні) референтні групи.

2.4 Особистість у теорії символічного інтеракціонізму: процес формування «концепції власного Я» (Дж. Мід, Ч. Кулі)

Поряд із соціально-філософськими, культурологічними, натуралістичними, психологічними й іншими підходами до вивчення проблем особистості особливу значимість здобувають властиво соціологічні концепції, що пов'язано, головним чином, з відносно чітким визначенням до цього