5. Простежте за частотою зустрічання та різноманітністю лишайників у населеному пункті, на його окраїнах. Чому лишайники вважають індикаторами стану навколишнього середовища (чистоти повітря)?

6. Зберіть колекцію лишайників. Результати спостережень запишіть у щоденник.

Висновки

Лишайники — це особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості й гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 тис. видів лишайників. Характерна біологічна особливість лишайників — утворення так званих лишайникових кислот, які відкладаються на поверхні гіфів у вигляді кристалів, паличок, зерняток тощо.

У зв'язку із значним поширенням лишайники відіграють важливу роль у природі як продуценти біомаси. Селячись на гірських породах, вони сприяють їх вивітрюванню, а після відмирання утворюють невелику кількість гумусу, на якому можуть оселятися інші рослини. Ось чому їх називають "піонерами рослинності". Лишайники є укриттям та їжею для багатьох безхребетних тварин. Ними живляться і деякі хребетні.

Лишайники широко використовує людина в своїй господарській діяльності. Насамперед вони є цінним кормом для північних оленів (ягель). Деякі з них використовує в їжу людина (цетрарія ісландська, умбілікарія їстівна). В їжу використовують також лишайники роду аспіцилія, відомі під назвою "манна небесна". З лишайників добувають спирт (цетрарія ісландська, деякі види кладоній), лакмус (леканора їстівна, рочела), фарби (охролехія, деякі види рочел), їх використовують як сировину для парфумерної промисловості (евернія сливова), в медицині для виготовлення ліків (цетрарія, леканора, лобарія).

Враховуючи повільний ріст лишайвдщів, їх використання має бути планомірним, щоб не аввдати непоправної шкоди природі.

Вивченням в шкільному курсі біології закінчується другий розділ при вивченні біології в 6 класі. Дана тема підводить підсумок вивчення рослин та є узагальнюючою темою щодо вивчення грибів та водоростей.

В курсовій роботі представлені методичні розробки уроків та спостереження за лишайниками.

Список літератури

1) Биологические экскурсии / Сост. И.В. Измайлов, В.Е. Михлин, Е.В. Шашков и др. — М.: Просвещение, 1983.

2) Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000.

3) Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.

4) Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.

5) Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. — К.: Генеза, 2000.

6) Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.

7) Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988.

8) Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977.

9) Короткова Л.С. Дидактический материал к зачетам по биологии. — М.: Просвещение, 1976.

10) Корчагина В.А. Биология: Растения, Бактерии, грибы, лишайники: Учебник. – М.: Просвещение. – 1989. – 256 с.

11) Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.

12) Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973.

13) Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение, 1987.

14) Максимова В.Н., Конева Т.Е., Голънева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985.

15) Матвеева Г.В., Тарабрин А.Д. Ботаника – 3-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1989. 286 с.

16) Мороз І.В., Гришко-Богмако Б.К. Ботаніка з основами екології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 259 с.

17) Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989.

18) Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.

19) Никишов А.И., Макева З.А., Орловская Е. В. Внекласная работа по биологии. — М.: Просвещение, 1980.

20) Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. — К.: Рад. шк., 1965.

21) Родионова А.С., Барчукова М.В. Ботаника. – Л.: Агропромиздат, 1990 – 302 с.