Курсовая работа: Особливості книговидання і функціонування засобів масової інформації в сучасній Україні

Студентка групи МН-01-09-1 Ширяєва К.С.

ВикладачПідлісна Л.С

м. Дніпропетровськ, 2010

ПЛАН

1. ВСТУП

2. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ФУНКЦІЇ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

3. СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

3.1 Основні проблеми функціонування сучасних ЗМІ

3.2 Особливості книговидання в Україні

3.3 Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет

4. ВИСНОВКИ

ВСТУП

Сучасна, суверенна Україна — країна молода. З одного боку, вона вперше у своїй історії має свою державу з чітко визначеними кордонами, Конституцією, законодавчою, виконавчою та судовою владою, Збройними силами, системою освіти, науки, охорони здоров’я, договірними відносинами з іншими державами і та ін.

Головним в оновленні нашої країни є перехід економічної, соціальної, політичної і духовно-культурної систем від тоталітаризму до демократії, від централізованої економіки до ринкових відносин, які дають можливість громадянам вільно вибирати напрям діяльності, проявляти особисту ініціативу у вирішенні економічних і соціальних завдань.

Демократизація всіх аспектів суспільного життя, свобода слова та інформації значною мірою впливають на становлення та розвиток ринкових відносин, зумовлюють активізацію самоорганізації та самоуправління організацій громадянського суспільства.

Демократизація суспільства якісно змінює місце і роль засобів масової інформації. Вони перетворюються на активний суб’єкт впливу на населення країни, формування громадської думки та керування нею. Водночас з’явилася гостра потреба у використанні ЗМІ у всіх напрямах економічної діяльності. Звідси необхідність пізнання механізму взаємодії із засобами масової інформації та надбання первинних навиків його використання.

Сьогодні діяльність телебачення та радіомовлення, стан книговидання і поліграфічного виробництва, друкованих засобів масової інформації перебувають в тісному взаємозв’язку з подальшим розвитком української державності та демократії, економічними і духовними змінами в суспільстві.

Сучасна ситуація в телерадіоінформаційному просторі, як і в багатьох сферах суспільного життя в період переходу від керованої до самоврегульованої системи, можна охарактеризувати як жорстку, і не завжди законодавчо врегульовану, конкуренцію, яка передбачає встановлення контролю над ЗМІ. В сфері телерадіомовлення це стосується всього, починаючи від каналів мовлення і закінчуючи технічною базою телерадіостанцій, тощо. В міждержавному масштабі – це витіснення сильнишіми слабших, експансія іноземного капіталу в українському телерадіоефірі. На думку відомого політичного і громадського діяча Левка Лук’яненка, сьогодні Україні загрожує інформаційна експансія. Небезпека цього наступу, підкреслює він, у тому, що український народ ще не виробив імунітет проти антиукраїнських ідей. Після здобуття незалежності на країну ринув великий потік газет, журналів, книжок, програм, аудіо та відеопродукції з політичною, релігійною, культурною, сексуальною та іншою інформацією.

2 . ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ФУНКЦІЇ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Засоби масової інформації(ЗМІ) — преса, радіо, телебачення — це самостійна індустрія, спрямована на формування громадської думки, національної політичної свідомості та самосвідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів, які забезпечують масове тиражування і швидку передачу словесної, образної та музичної інформації.

Кожна форма ЗМІ має свою знакову систему: друк чи преса — письмове слово або візуальний образ; радіо — усне слово, музику; телебачення — синтез усного слова, рухомого зображення та музики.

Преса— це масові періодичні друковані видання, тобто газети та журнали.

Радіо— це комплекс електронно-технічних пристроїв з унікальними, практично необмеженими можливостями передачі звуків на значні відстані, що робить його доступним для широких верств населення. Люди слухають радіо, займаючись іншими справами, і при цьому отримують вичерпну інформацію про всілякі події. Це і новини, і розважальні програми, і театр, і ринок. Тобто радіо спроможне живою, реальною мовою, різними звуками передавати інформацію безпосередньо з місць подій.

Телебаченняявляє собою складний електронно- і лазерно-технічний, технологічний і організаційно-функціональний комплекс, здатний передавати на великі відстані одночасно чорно-біле і кольорове зображення предмета, який рухається, суспільних чи природних подій, явищ, процесів, звуків, мови і музики.

Телебачення впливає на всі сфери життя, побуту, дозвілля, ділової активності, залучає до обговорення важливих соціальних проблем, формує погляди, громадську думку, екологічну етику, життєву позицію та менталітет людини, створює зворотний зв’язок з багатомільйонною аудиторією. Ці контакти, впливи через комунікації формують національну свідомість і самосвідомість, сприяють гармонійному розвитку суспільства, формуванню почуття морального зв’язку з епохою. Сьогодні в Україні в умовах демократизації суспільства існують і активно функціонують телекомпанії різних форм власності: державні, громадські, муніципальні, акціонерні, кооперативні, приватні.

Державна телекомпанія — організація, яка діє від імені держави і на державні кошти, виражає погляди держави, різних гілок влади і обстоює їхні інтереси.

Міждержавна телекомпанія— заснована на міждержавних спільних угодах організація, яка діє на основі статуту, який приймається представниками держав-засновників.

Громадські телекомпанії — це такі, співзасновниками яких є державні органи, юридичні особи та громадяни.

Недержавні телекомпанії засновуються одним або кількома юридичними чи фізичними особами (приватно-комерційні канали, кабельні мережі).

Зрозуміло, що будь-яка форма організації телебачення має свою соціально-економічну і політичну базу, представляє і обстоює інтереси певних соціальних, економічних, політичних і духовно-культурних сил (кланів, партій, етнічних утворень тощо).

ЗМІ покликані виконувати три основні завдання:

· об’єктивно висвітлювати в пресі, на радіо і телебаченні найважливіші події в країні і світі;

· поширювати за ініціативою ділових кіл та громадськості комерційну інформацію, зокрема рекламу;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--