Курсовая работа: Особливості мови програмування С

2.1.1.4 Перетворення типів

Показник одного типу не можна привласнити показнику іншого типу без явного перетворення типів. Виняток становить показник void*(див. розділ 2.4), який трактується як показник на деяку ділянку пам'яті. Він називається родовим показником і може отримувати як значення показник на будь-якого іншого типа без явного перетворення.

int i;

void* pi=&i;

Явні перетворення типів в більшості випадків є потенційно небезпечними і повинні застосовуватися з крайньою обережністю. Так, в наступному прикладі

double d=*static_cast<double*>pi;

вміст змінної d непередбачувано.

Властивість показників void*(див. розділ 2.4) зберігати дані різнорідних типів використовується при створенні так званих родових (generic) масивів, тобто масивів, що зберігають різнотипні об'єкти. Наприклад:

int i=5;

char c='u';

double d[2]={3,6};

void* generic[]={&i,&c,&d};

cout<<*static_cast<int*>generic[0]<<’ ’

<<*static_cast<char*>generic[1]<<’ ’

<<(static_cast<double*>generic[2])[1];[4].

2.1.1.5 Вказівники і передача параметрів у функції

За допомогою вказівників можна організувати передачу параметрів у функції за допомогою посилання. Наприклад, наступна функція міняє місцями значення, що адресуються вказівниками:

void swap(int* pa, int* pb)

{ int t=*pa; *pa=*pb; *pb=t;}

У функціях стандартної бібліотеки можна зустріти безліч прикладів передачі параметрів з використанням вказівників. Така, наприклад, функція memcpy, призначена для копіювання даних з однієї області пам'яті в іншу. Вона має наступний прототип, оголошений в заголовному файлі <string.h> (або за стандартом 1998 р. в <cstring>):

void *memcpy(void *dest, const void *src, size_t n);

і забезпечує копіювання n байтів даних з src в dest. Параметр src

оголошений Вказівником на константу, що свідчить про те, що дані, на які він вказує, не можуть бути змінені функцією memcpy. Оскільки як тип фігурує void*, то замість src і dest при виклику функції memcpy можна підставляти вказівник на будь-якого типа. Нарешті, стандартний тип size_t використовується для вказівки того, що дана змінна зберігає розмір і є беззнакове ціле (зазвичай unsigned int або unsigned long).

Повернення функцією вказівника на локальну змінну є грубою помилкою. Наприклад, в ситуації

int* f()

{

int i=5;

return &i;

}змінна i руйнується після виходу з функції, тому результат роботи програми непередбачуваний.