Курсовая работа: Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• плата за придбання торговельного патенту на здійсненняторговельної діяльності;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства). [10].

Суб'єкти та об'єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ. Спеціальний режим оподаткування (ст. 8¹ Закону України "Про податок на додану вартість") може обрати сільськогосподарське підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, починаючи з 01.01.2009 р.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом "Про Митний тариф України" (із змінами, внесеними від 21.05.2009) якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку — суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником(п. 8^1. 7 ст. 8¹ Закону "Про податок на додану вартість").[8, с.11]

Згідно закону України "Про податок на додану вартість" (Ст.8¹ .2) Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".[7]

Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування такий платник ПДВ — юридична особа (будь-якої форми власності) повинен пройти відповідну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування в органах податкової служби. При реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування такій особі видається Спеціальне свідоцтво, де зазначається виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію ст. 8¹ Закону "Про податок на додану вартість" Достовірність відомостей про види діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, який містить відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" (такий витяг сільськогосподарське підприємство додає до заяви).

Інші види діяльності та продукція, що одержуватиметься суб'єктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, повинні оподатковуватися ПДВ поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку .[8, с.11]

2. Аналіз системи оподаткування сільськогосподарських підприємств

2.1 Обчислення і сплата фіксованого сільськогосподарського податку

З питань податкової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджується ряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва, був Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року.[20]

Згідно закону платники визначають суму податку на поточний рік виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95р. відповідно до Методики.[11, с.16-17]

Об'єктом оподаткування є:

1)площа власних сільськогосподарських угідь;

2)площа сільськогосподарських угідь, наданих сільськогосподарському товаровиробнику в користування, в тому числі на умовах оренди;

3)землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Сплату провадять щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в таких розмірах:

· у І кварталі - 10 відсотків;

· у II кварталі 10;

· у III кварталі - 50;

· у IV кварталі - 30 відсотків.

Податок перераховують до бюджету на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. Суму податку визначають виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки і ставок податку в розмірах, передбачених ст. 3 та ст. 4 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".До земельних ділянок відносять сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) та/або землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).[11, с.16-17]

Ставки ФСП з гектара угідь до їх грошової оцінки становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15%;

- для багаторічних насаджень – 0,09%;

- для земель водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими і риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, – 0,45% грошовоїоцінки гектара ріллі по областях.