Розділ 1. Сутність податків і податкової системи як найважливіших факторів розвитку національної економіки

1.1 Податки як система суспільних відносин перерозподілу створеного продукту

Податкам в системі державних фінансів належить центральне місце. Вони, як система економічних розподільних відносин, охоплюють фактично все суспільство, на відміну від інших ланок фінансової системи, які мають більш обмежене функціонування. Це, зокрема, пов’язано з тим, що податки повинні забезпечувати виконання державою її основних функцій.

Наявні в сучасній літературі визначення є досить різноманітними за ємністю та змістом. Наведемо декілька з них:

«Податок — обов'язковий платіж, що стягується державою з фізичних та юридичних осіб»;

«Податки — частина національного доходу, що вилучається державою у населення через позаекономічний та економічний примус здебільшого на еквівалентній основі з метою виконання її соціально-економічних, політичних, правових функцій та досягнення військових цілей»;

«Податки — це встановлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах та в терміни, передбачені законом».

Аналіз наведених визначень свідчить, що вони більш-менш дають відповідь на питання про зміст податків. Однак у них не уточнюється про який саме зміст йдеться. Із вивчених літературних джерел лише в одному дане чітке уточнення щодо цього: «Матеріальний зміст податків полягає в тому, що вони є частиною новоствореного продукту, який в процесі його розподілу і перерозподілу в обов'язковому порядку безповоротно мобілізується на користь держави для виконання покладених на неї функцій».

Отже, як бачимо, питання економічної сутності податків залишається відкритим. Але, думаю, можна визначити термін «податки» в такій інтерпретації: податки — це система суспільних відносин перерозподілу створеного продукту, у ході яких провадиться вилучення частини доходів юридичних та фізичних осіб на користь держави для її забезпечення і вторинного перерозподілу на користь інших юридичних і фізичних осіб та на громадські потреби [12, с.70].

У зв'язку з викладеним та з метою уникнення термінологічних непорозумінь вважаю необхідним означити, що під «оподаткуванням» також пропонується розуміти процес стягнення податків. З цього випливає принципова різниця між даними термінами: податки — система суспільних відносин, притаманних будь-якому суспільству, що має державні утворення; оподаткування - процес, що має суттєві відмінності у рамках різних суспільних об'єднань з огляду на його організацію. Тобто оподаткуванню значно більшою мірою притаманні суб'єктивні риси [12, с.70].

Отже, на сучасному етапі розвитку нашої держави вже можна чітко визначити, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. А сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

1.2 Принципи та функції оподаткування

Важливим завданням сучасної економіки є формування головних принципів становлення, функціонування й розвитку податкової системи ринкового типу, від успішного вирішення якого значною мірою залежить економічний потенціал країни, соціальна стабільність у суспільстві, підвищення рівня добробуту малозабезпечених верств населення.

Уперше науково обґрунтовану концепцію оподаткування запропонував А. Сміт, який визначив такі базові принципи оподаткування:

1. Усі громадяни повинні брати участь в утриманні уряду пропорційно до своїх доходів, які вони отримують під захистом та опікою держави. тобто потрібно дотримуватися рівності оподаткування.

2. Податки повинні бути чітко визначені, а не довільні. Це означає становлення термінів сплати, способів платежу, сум податків, зрозумілих для платника та всіх інших осіб.

3. Податки повинні стягуватися тоді та в такий спосіб, щоб це було вчасно й зручно для платника. Ця необхідна умова оподаткування передбачає зручність їх справляння.

4. Кожний податок має бути розроблений так, щоб якомога менше вилучати грошей у платників понад той дохід, який вони приносять у скарбницю, тобто забезпечити дешевину справляння податків. Великі витрати на утримання податків роблять сам податок недоцільним [16, с.91].

Дослідження А. Сміта продовжив Дж. С. Мілль, який критикував вчення свого попередника з позицій фіскальної рівності та стверджував, що дохід не є точним критерієм платоспроможності.

Взагалі, різні вчені пропонують свої принципи оподаткування, але сучасна податкова система має відповідати перехідним економічним умовам і ґрунтуватися на таких принципах:

1. Стабільність податкового законодавства;

2. Правове регламентування взаємовідносин платників податків і держави;

3. Рівномірний розподіл податкового тягаря між окремими категоріями платників;

4. Пропорційна відповідність стягнених податків доходам платників;

5. Зручність способу, дати, механізму справляння податків для їхніх платників;

6. Рівність усіх платників податків перед законом – принцип недискримінації;

7. Мінімізація витрат, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків;

8. Нейтральність системи оподаткування щодо різних сфер економічної діяльності та форм господарювання;

9. Доступність і відкритість податкової інформації;

10. Дотримання податкової таємниці.

Охарактеризую коротко зміст вказаних принципів оподаткування.