Курсовая работа: Особливості та інструменти митно-тарифного регулювання міжнародної економічної діяльності в Франції відносно експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії в Україну та з України

Держави-Члени скасують у відносинах один з одним мита на експорт і рівнозначні по своїй дії збори.

Держави-Члени заявляють про свою готовність сприяти розвитку міжнародної торгівлі й зниженню торговельних бар'єрів за допомогою висновку угод, що мають метою, на основі взаємності й взаємної вигоди, скорочення мит нижче загального рівня, яким вони могли б користуватися завдяки створенню митного союзу між ними.

Мита загального митного тарифу не можуть перевищувати:

a) 3% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку B;

b) 10% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку C;

c) 15% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку D;

d) 25% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку E; якщо відносно цих продуктів тариф країн Бенілюксу включає мито, що не перевищує 3%, це мито піднімається до 12% для обчислення середньоарифметичної.

4. Список F установлює мита, застосовувані до продуктів, які в ньому перераховані.

5. Списки тарифних статей, зазначені в справжній статті й у статті 20, утримуються в додатку I до даного Договору.

Мита, застосовні до продуктів списку G, будуть визначені за допомогою переговорів між державами-членами. Кожна держава-член може додати інші продукти до цього списку в межах 2% загальної вартості його імпорту із третіх країн протягом 1956 р.

У Франції з інших підрозділів міністерства економіки, фінансів і бюджету тільки Генеральна дирекція митниць і непрямих податків займається винятково регулюванням питань зовнішньоекономічної діяльності. Вона бере активну участь у виробленні зовнішньоторговельної політики Франції. У компетенцію Генеральної дирекції входить організація й керівництво розгалуженою мережею митних установ, забезпечення контролю за дотриманням порядку ввозу й вивозу товарів і валюти, за виконанням експортерами й імпортерами норм відносно якості товарів, за дотриманням ними правил з питань промислової власності. Генеральна дирекція веде розробку митних правил і тарифів, здійснює контроль за їхнім правильним застосуванням, бере участь у переговорах по спрощенню митних процедур і адміністративних формальностей.

1. Експортно-імпортне регулювання.

В основі політики в області експортно-імпортного регулювання Франції лежить її членство в СОТ та Європейському економічному співтоваристві (ЄЕС) (1957 р). Одним з найважливіших документів, використовуваних у зовнішній торгівлі Франції (при імпорті, експорті й транзиті товарів), є нова стандартна форма митної декларації, уведеної з 1 лютого 1988 р. у країнах ЄС і отримавши назву єдиного адміністративного документа (ЕАД). ЕАД поширюється майже на всі держави Західної Європи. ЕАД - це набір однотипних декларацій, заповнених у вісьмох екземплярах. У ньому дається вичерпна інформація про товар, спосіб його транспортуванню, утримуються відомості про відправника й одержувача товару, банківські, податкові та інші дані. Перші три екземпляри забезпечують виконання формальностей у країні-експортері товару, а п'ять інших - у країні-імпортері товару.

Імпортна процедура. При імпорті товарів у Франції можуть застосовуватися два основних режими: загальна й особливий.

У Франції існує державний режим, що забороняє й обмежує ввіз і вивіз окремих товарів. Метою цього режиму є заборона або обмеження ввозу, вивозу й транзиту деяких товарів, що не задовольняють вимогам національного законодавства, що регулює збут або покупку товарів, вироблених у країні. При імпорті товарів у Францію митні формальності проводяться шляхом здійснення трьох видів процедур:

нормальна (заповнюється митна декларація - ЕАД. При цьому товари, що направляються одному одержувачеві від відправника, повинні бути вписані в одну декларацію на суму не більше 250 тис. фр. (митна оцінка));

спрощена;

прискорена (термінова);

Спрощений і прискорений режим застосовується при одержанні поштових посилок і поштових відправлень.

Експортна процедура. У Франції по експортних операціях існують обмеження, пов'язані з вивозом наркотиків, фільмів жахів, товарів, що підривають моральні принципів. При експорті товарів із країни заповнюється єдиний адміністративний документ типу EX I, а при його поверненні назад у країну - EX II. Для товарів, не заборонених і не обмежених до вивозу із Франції, необхідно тільки наявність ЕАД, а для продуктів, виробів, заборонених або обмежених до експорту, потрібне наявність експортної ліцензії 02, видаваної СОФИКО.

Митний тариф. Одним з головних інструментів регулювання імпорту товарів у Франції є єдиний митний тариф (ЕТТ), що застосовується в торговельних відносинах країн-учасниць ЕС із третіми державами з 1 липня 1968 р. .

Важлива особливість митної ситуації у Франції полягає в тому, що якщо товар, завезений на її територію або територію будь-якої іншої країни-учасниці ЕС, то, пройшовши митні формальності, він може безмитно обертатися усередині Співтовариства. Дія цього положення є важливою умовою, що полегшує збут продукції не тільки на французькому ринку, але й на ринках інших країн угруповання.

Нетарифні обмеження. Поряд з митним тарифом ЄС, що захищає господарство країн-учасниць від зовнішньої конкуренції, широко й регулярно застосовуються нетарифні засоби обмеження імпорту, у тому числі й у Франції. Крім єдиного митного тарифу Франція використовує такі обмеження ввозу товарів, як контингентирування імпорту, контроль над ввозом, антидемпінгові процедури, імпортні податки, угоди про “добровільне” обмеженні імпорту, атестації продукції, адміністративні й санітарні формальності.

2. Фінансування, кредитування й страхування зовнішньоекономічної діяльності.

У Франції для заохочення експорту використовується безліч прямих і непрямих коштів, що дозволяє уряду дуже впливати на розвиток торгівлі в бажаному напрямку. Це досягається шляхом надання експортерам пільг у кредитно-фінансовій, податковій і адміністративній областях. У Франції створена розгалужена система фінансування експортно-імпортних операцій закордонних капіталовкладень, освоєння нових ринків. На систему фінансування експорту товарів із країни дуже впливають і такі фактори, як більше низька конкурентоспроможність її продукції на світовому ринку в порівнянні з головними суперниками, втрата й ослаблення позицій на ряді ринків держав, що розвиваються, і як результат цього - дефіцит платіжного балансу протягом всього післявоєнного років. Все це визначило найважливішу роль держави в створенні системи фінансової підтримки експорту на сприятливих умовах з метою зміцнення конкурентоспроможності національних компаній на світовому ринку, а широка участь урядових ресурсів у цьому процесі дало можливість установити один зі сприятливих для імпортерів французької продукції режимів кредитування й страхування експорту.

Державне страхування експорту у Франції здійснюється у відповідності зі спеціальними правилами, установленими владою, при участі й твердому контролі державних кредитно-фінансових організацій: Банку Франції, Французького банку для зовнішньої торгівлі (ФБВТ) і банку “Креди насьональ”. Головною метою ФБВТ є допомога звичайним банкам у їхніх операціях по кредитуванню зовнішньої торгівлі. Нині існуюча система фінансування експорту початку створюватися в другій половині 20-х років.1 липня 1971 р. був прийнятий Закон про кредитну реформу, цим був визначений порядок кредитування експорту й розширені джерела необхідних для цього коштів за рахунок приватних банків.

Урядова політика в області кредитування експорту розробляється Управлінням зовнішньоекономічних зв'язків міністерства економіки, фінансів і бюджету, що здійснює загальне керівництво Французькою компанією по страхуванню зовнішньої торгівлі (КОФАСЕ), без поліса якої не може бути забезпечений пільговий характер експортної позики. Видачею дозволів на кредит і контролем за виконанням цих рішень займаються дві урядові комісії - Комітет директорів і Комісія гарантій і зовнішньоторговельних кредитів. Комітет директорів, що є спеціалізованим органом керування зовнішньоекономічних зв'язків, вирішує питання про видачу довгострокових кредитів і їхніх умов. Комісія гарантій зовнішньоторговельних кредитів, будучи міжміністерським органом, розглядає за участю Казначейства зацікавлених міністерств, банків (Банку Франції, “Креди насьональ”) умови фінансування й реалізації експортних поставок у кредит і встановлює, яку частину кредиту застрахує КОФАСЕ. Комісія одноосібно ухвалює рішення щодо середньострокових кредитів, а по довгостроковим - треба вказівках Комітету директорів.

Державне страхування зовнішньоекономічних операцій у Франції почалося з 1928 р., і в цей час воно здійснюється КОФАСЕ. Система страхування відіграє важливу роль у стимулюванні експорту товарів шляхом захисту від різних ризиків, які можуть виникнути в ході здійснення торговельних угод. У сучасних умовах страхування служить не тільки захистом експортерів від можливих ризиків, але й стало важливою умовою одержання банківського кредиту, а в остаточному підсумку - висновку експортного контракту. Нині у Франції здійснюється страхування ризиків, пов'язаних з попереднім вивченням ринку, зміною іноземних курсів валют; організацією за кордоном ярмарків, виставок, закордонних інвестицій; страхується непередбачене підвищення цін у період виготовлення експортної продукції.

3. Митна система країни.